Блог | Побєдобєсні міфи Росії: "республіки" йдуть на забій

Тему перемоги в "Великій Вітчизняній війні" в Кремлі завжди використовували як інструмент політики, оскільки з усієї російської історії перемога в ІІ СВ чи не єдиний епізод минулого, в якому Росія виглядає в позитивному світлі. Саме тому, переможні міфи РФ так ретельно пропагуються і безсоромно використовуються в політичних цілях.

75-річчя перемоги над нацизмом і закінчення ІІСВ не стало винятком і неминуче буде використано російською пропагандою для нав'язування власного бачення Росії свого місця і ролі у світі.

Історія СРСР виявилася політично придатною для Кремля, перш за все, як історія великої держави, з якою вважалися у світі. Але так вже склалося, що авторитарна політична система передбачає наявність "великої ідеї", і такою ідеєю стала ідея геополітичного реваншу Росії.

Кремлю вдалося роздмухати патріотичну істерію, відволікти суспільство від внутрішніх проблем і частково задовольнити власні комплекси геополітичної величі, проголосивши Крим "нашим" і міцно закріпившись на Донбасі.

Маніпуляція історичними фактами на повну використовується для легітимізації анексії, подаючи її під соусом захисту населення від репресій українських націоналістів. Подібні сценарії давно освоєні військовою пропагандою Кремля, тому і з початком бойових дій на Сході України вони цілеспрямовано впроваджуються для виправдання захоплення влади і антифашистської істерії в ОРДЛО.

В нинішніх реаліях, спекуляція на ідеї переможної величі не засіб, а життєва необхідність для власної ідентифікації Росії. І епідемія коронавирусу в черговий раз показала наскільки далеко Кремль готовий зайти, щоб до кінця не розкривати правду про епідеміологічну ситуацію навіть у власній країні. Що вже говорити про "Л/ДНР", які у великій війні Росії за самоствердження всього лише кинутий на забій штрафбат.

Перебуваючи в ізоляції і стані інформаційного вакууму, окуповані території покірно йдуть на будь-які маніпуляції Росії навіть не усвідомлюючи критичність поширення пандемії та готуючись вихваляти "велику перемогу Росії". А вже на фоні пропаганди до 9 травня, очікується, що свята стануть каталізатором ще більш масштабного спалаху коронавірусу.

Але чи варто за це перейматись, коли тебе оточує прийнятна, заспокійлива брехня, а статистика захворювань у вечірньому випуску новин стабільно залишається в межах допустимої психологічної норми.

Увага населення цілеспрямовано приковується до питань секретних американських лабораторій в Україні, які могли спровокувати холеру або що США почали підтримувати Євромайдан через плани України щодо закриття біолабораторій.

Щоб остаточно відвернути увагу від питання пандемії і не відвадити переможний настрій напередодні життєво необхідної Росії дати, пропагандистські псевдоЗМІ перенасичені викривальними сюжетами про корупцію київських властей і заявами про нібито "загрозу наступу" Об'єднаних сил.

Ретельно маскуючи коронавірус за масовими звинуваченнями на адресу Києва, окупанти ще й намагаються виправдати проведення в умовах карантину травневої призовної кампанії чоловічого населення на військову службу. А представники так званих силових структур вилучають історії хвороб померлих і погрожують медперсоналу "кримінальною" відповідальностю за розголошення інформації.

То чи потрібна така перемога ціною життів мирних жителів, що опинилися на передовій російської війни за власні міфи?