Підриви, дим і переживання: що ж відбулось у Балаклії

Хронологія.

Вчора, приблизно о 13.30 мені почали телефонувати мешканці Балаклії, які мене знають особисто, оскільки я займалася як депутат обласної ради і як військовий волонтер ліквідацією наслідків події, що відбулась у березні 2017 року на арсеналі військової частини, що розташована в межах міста.

"У нас тут незрозумілі підриви, що дуже не схожі на планову зачистку полігону, високий стовп диму, не можна додзвонитися в міську раду, сповіщень немає". Питали, що відбувається і як реагувати, тому що люди вже один раз пережили таку подію, вони реально переживали, щоб не почалось знову.

Я зателефонувала міському голові Столбовому.

- Не переживайте, - сказав він, - це планова робота, яка відбувається з 13-ї до 14-ї години.

- Чи можна зателефонувати о 14-й? - спитала я.

Він погодився. Потім надійшло ще близько 20 дзвінків від мешканців. Одна з жінок, що телефонувала, сказала, що її донька працює вчителькою у школі, і їх сповістили про те, що почалась евакуація дітей зі школи. Це було приблизно о 13.45. Я зрозуміла: оскільки є евакуація, то ніякий це не плановий підрив, щось сталося.

Столбовому я більше не змогла додзвонитися. Голова облради сказав, що він в курсі, що там дійсно якась позаштатна ситуація. Ми поїхали розбиратися на місці, оскільки об’єктивної інформації не мав ніхто.

Я була там приблизно о 16.00. По дорозі ми зупинялися біля мешканців Балаклії, які самостійно виїхали з міста (у кого була автівка). Більшість людей стояли повз дороги, у лісополосах.

Ми доїхали до території ВЧ, у яку нас не пустили заради нашої безпеки. На території військового містечка по вул. Арсенальній знаходиться близько десятка п’ятиповерхових багатоквартирних будинків Нам сказали, що мешканців цих будинків вже евакуювали.

З 16.00 до 18.00 приблизно кожні 2 хв. були розриви снарядів. Згарище вдалось локалізувати, працювало багато техніки - пожежні машини, вертольоти, літак розвідників, танк, пожежний потяг.

Т.в.о. командира частини вийшов на зв’язок, запитав, чи немає у мене безпілотного апарату - хотів, щоб я терміново його зі своєї сумочки витягла. Каже: "Ви ж волонтер". Вони через задимленість не бачили, що відбувається в епіцентрі пожежі.

Коли ми виїжджали назад о пів на десяту, пожежі вже видно не було. У штабі, представники ДСНС і голова райдержадміністрації Іван Масельський сказали, що пожежу вдалось локалізувати. А евакуацію офіційно відміняти не будуть, бо офіційно й не оголошували. Ми обдзвонювали мешканців і тим, у кого малі діти і хто живе дуже близько до арсеналу, радили не повертатися.

Офіційно є три версії, які Міністерство оборони поступово озвучувало. Говорять про те, що підриви стались через загоряння трави. З якої причини вона загорілася?

Читайте: Из телеги прямо в "Теслу": о "жалких" европейцах и гиперлупе

Було декілька версій, що був якийсь підпал, необережне поводження з вогнем або начебто іскра прилетіла з-під танку - ця версія взагалі абсурдна. Військові на полігоні знають, де є нерозірвані снаряди. Як туди поїхав танк? Це абсурд. Інших даних у нас немає. Лише ті офіційні версії.

Все одно всі вони проігнорували свої обов’язки. Територія арсеналу не була очищена від трави, а вона мала бути очищена.

Минулого року ДСНС звітувало про те, що територія була повністю розмінована. Якщо все розміновано, то звідки знову взялися снаряди, які вже минулого разу здетонували, полетіли і впали десь - вони вже один раз витратили запас пороху, а тепер нам говорять про те, що вони знову здетонували. Це теж абсурд.

Причина таких подій - це системне недбале ставлення командирів і відсутність персональної відповідальності за подібні випадки. Командир військової частини в Балаклії, на території якої сталися підриви у 2017-му році, пішов на підвищення.

Тобто його не покарали, він не сидить в тюрмі, з нього не зняли погони і ніхто не відповів за те, які збитки понесла держава і які збитки понесли люди, не говорячи вже про їх морально-психологічний стан після того, як в центрі Харківської області, на безпечній нібито території літали снаряди. Це відсутність персональної відповідальності. І як мені здається, немає волі Міністерства оборони для того, щоб об’єктивно розслідувати подібні випадки.