Життя після Томосу: кому дістануться всі храми і лаври УПЦ МП

2 серпня мережу сколихнула заява глави Української православної церкви Київського патріархату Філарета про те, що дві найбільші православні святині - Києво-Печерська і Почаївська лаври - після набуття українською церквою незалежності мають перейти до єдиної церкви. Пізніше було спростування.

У той же час питання про те, як доля цих лавр може бути пов'язана з наданням українській церкві Томосу від Константинопольського патріархату, залишилося незрозумілим.

З проханням розповісти, кому із суто формальної точки зору лаври належать сьогодні та кому можуть належати після отримання автокефалії, OBOZREVATEL звернувся до народних депутатів України Віктора Єленського та Олександра Бригинця.

Нардепи також розповіли про долю трьох законопроектів, що стосуються церков в Україні - №4128 і №4126, які викликали обурення у середовищі УПЦ МП, а також №5309, який у разі прийняття де-факто зобов'яже цю церкву вказувати у своїй назві приналежність до Москви.

Кому Києво-Печерська і Почаївська лаври належать сьогодні

О.Бригинець: Ці лаври є пам'ятками архітектури, вони належать державі. Те саме стосується Михайлівського Золотоверхого собору, Андріївської церкви, Софії Київської та багатьох інших відомих храмів, які є в Україні.

Що стосується інших храмів, то вони належать не якомусь патріархату, а виключно тій громаді, яка їх побудувала і яка ними володіє. Насправді, в Україні немає церковного майна інших держав, у тому числі Росії.

В.Єленський: Статус юридичної особи має не церква загалом, а управління, громади, монастирі тощо. Нині кожна релігійна громада має статус юридичної особи.

Але пам'ятники історії та архітектури належать державі і передані у користування тій чи іншій церковній громаді. Це стосується і цих двох лавр.

Читайте: І Путін, і фашисти: в УПЦ МП висловилися про скандал з фото у Лаврі

Кому Києво-Печерська і Почаївська лаври належатимуть після надання Томосу

О.Бригинець: Держава передає їх тому, кому вважає за необхідне. У мене немає сумнівів у тому, що ці святині будуть передані Українській єдиній православній церкві.

Щодо інших церков, що не є пам'ятками архітектури і не належать державі, то тільки релігійна громада може ухвалювати рішення про те, якій церкві як до юридичного інституту їм підкорятися. Якщо громада вирішить, що вона хоче підкорятися Українській єдиній церкві, відповідно, це рішення буде прийнято.

Читайте: Філарет ніколи не буде управляти жодною з українських лавр - УПЦ МП

В.Єленський: На мою думку, коли буде створена єдина церква, тоді про це і можна говорити. Оскільки кожна громада має статус юридичної особи, не може бути такого, щоб усе разом переходило. Це буде триваліший процес. Питання вирішуватиметься окремо щодо кожного храму.

Але що стосується пам'яток історії та архітектури, якими є ці лаври, то влада може ухвалити рішення про їх передачу в користування тій чи іншій громаді. Таке рішення має прийняти Кабмін.

Хоча якщо і коли в Україні буде створено автокефальну церкву, то, як на мене, передача цих святинь не буде одномоментним актом. Очевидно, що це здійснюватиметься так, щоб не викликати жодних громадських хвилювань. І такий спосіб є: добровільний перехід єпархій, парафій, монастирів тощо УПЦ МП до цієї церкви. Я розглядаю такий сценарій як дуже ймовірний.

Коли будуть прийняті "церковні" законопроекти

О.Бригинець: Я вважаю, що після того, як в Україні буде інша історична реальність, коли буде створена нова українська церква, ці законопроекти не втратять своєї актуальності, пороте на часі стануть певні доповнення і зміни.

Ми чули заяву про те, що ухвалення рішення про надання українській церкві Томосу може бути у перші дні роботи сесії Верховної Ради - 10 вересня. Відповідно, до 10 вересня, як я розумію, ці закони прийняті не будуть.

Але те, що церква, чий центр управління розташований за межами України, повинна мати інший статус, ніж церква, центр якої - в Україні, для мене очевидно.

В.Єленський: Звичайно, я уважніше стежу за законопроектом 4128, тому що це мій законопроект, який викликав найбільшу негативну реакцію з боку московської патріархії. Вони перекрутили суть законопроекту.

Він стоятиме на порядку денному сесії, проте зараз я не можу сказати, коли його розглянуть.

Читайте: "Зубами не дають голосувати": в Раді пояснили колосальну протидію УПЦ МП "церковним" законам

Коли перейменують УПЦ МП

О.Бригинець: Якщо 10 вересня відбудеться Синод Константинопольського патріархату, якщо у цей день буде проголошений Томос, то до цього ми точно не зможемо прийняти цей закон. Але між проголошенням Томосу і створенням церкви триватиме певний період, і за цей час закон точно має бути ухвалений.

Він має більшу актуальність, ніж зазначені вище два законопроекти. Я впевнений, що найкраща назва для Української православної церкви - Українська православна церква. Проте, як відомо, таку вкрадену назву вже має інша церква. Тому й потрібен такий закон, щоб російську церкву в Україні називати російською.

В.Єленський: Законопроект пройшов у Комітеті з питань культури і духовності та його рекомендували для розгляду в першому читанні, щоб була дискусія, щоб депутати могли вносити у нього правки.

Він був на порядку денному минулої сесії і, на мою думку, перейде на наступну сесію.

Кому перейде Софія Київська після надання Томосу

В.Єленський: Софія залишається у власності держави. Це висновок, якого я дійшов після тривалого спілкування з музейниками і з фахівцями з історії Київської Русі. Там не можна служити кожен день.

Читайте: У "Софії Київській" виявили унікальний напис

Я вважаю, що нинішня форма використання Софії - це і є ідеальний варіант. На День незалежності там проходить подячний молебень, в якому беруть участь усі бажаючі. Він навіть не має форми молебню, а, швидше, молитовного звернення, до якого можуть долучитися навіть представники інших релігій.

Ця форма склалася напівстихійно, але це абсолютно нормально.

Для служб Київського патріархату в користування передали Теплу Софію, але це власність держави.