Патрік Дебуа: коли люди приєднуються до ІГІЛ, це та ж хвороба, як коли вони приєднувалися до Гітлера

Уроки Бабиного Яру стосуються не лише минулого, людство повинно використовувати їх для запобігання масовим злочинам сьогодення. Такі могили, як Бабин Яр, є і в інших країнах.

На цьому наголосив голова Академічної ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", засновник і президент організації "Яхад-ін Унум" отець Патрік Дебуа під час дискусії "Уроки Бабиного Яру: історія, пам’ять та спадщина". Захід, присвячений вшануванню 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру, організував Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" спільно з Будинком європейської історії (Брюссель).

"На жаль, у багатьох країнах є могили як Бабин Яр. Я досі не маю відповіді на питання, чому молоді люди з міст, як-от: Штутгарт, Мюнхен, Берлін або Кельн – протягом трьох років скоювали вбивства в Бабиному Яру? Як вони могли вбивати літніх людей і дітей? При тому, що кожен убивця бачив свою жертву, а жертва бачила вбивцю. А сьогодні молоді люди їдуть у Сирію, Ірак і влаштовують геноциди там. Тому ми маємо не тільки зберігати пам’ять про минуле, а й вивчати кожен злочин і брати за нього відповідальність. Коли люди приєднуються до ІДІЛ, це така сама хвороба, як і тоді, коли вони приєднувалися до Гітлера. Геноцид – це людська хвороба, і поки що проти неї немає вакцини", – наголосив він.

У дискусії також взяли участь голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Натан Щаранський, директорка Будинку європейської історії, докторка Констанце Ітцель, директорка Mgrublian Center for Human Rights, коледжу Клермонт МакКенна (США) докторка Венді Лауер, а також представники Європарламенту, польського Сейму та провідні українські й міжнародні історики, які досліджують тему Голокосту. Учасники заходу підтримали проєкт меморіалізації трагедії Бабиного Яру. Відповідні заяви вони зробили під час онлайн-дискусії.

"Ми вшановуємо 80-ті роковини масових розстрілів у Бабиному Яру не лише тому, що це найбільша братська могила. Це символ загибелі мільйонів людей, які були вбиті в результаті "Голокосту від куль" у Східній Європі. Бабин Яр також є символом злочинів радянського режиму, який прагнув стерти пам’ять. Я народився в 1948 році, і моє дитинство проходило між Донецьком, Одесою, Харковом і Києвом. Тоді ми майже нічого не знали про Голокост, про масове вбивство євреїв, – підкреслив голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Натан Щаранський. – Для мене дуже важливо, що незалежна Україна готова відродити цю пам’ять. Я вдячний за допомогу українському уряду й хочу подякувати за підтримку нашим європейським партнерам".

"Ми розуміємо, що це місце, ця природа й цей ґрунт також є живим архівом цієї трагедії. Там, у Бабиному Яру, у нас немає стін або чогось, що б нам нагадувало про неї. Навіть тіла жертв здебільшого були знищені нацистами. Але ми плануємо низку споруд, а також локацій на відкритому повітрі загальною площею близько 130 гектарів, щоб розповісти цю історію саме там, де це сталося. Ми хочемо створити архітектурний ансамбль, такий музей, який стане цікавим для різних відвідувачів", – заявив член правління Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Руслан Кавацюк.

Зі свого боку, директорка Будинку європейської історії, докторка Констанце Ітцель високо оцінила діяльність Меморіального центру: "Ви створюєте унікальний і сучасний музей Голокосту в Східній Європі. Він стане надзвичайно важливим місцем для молодого покоління, щоб воно розуміло, на що здатне людство і яким речам потрібно запобігати. Важливо, що ви розповідаєте забуту історію "Голокосту від куль", коли мільйони євреїв Східної Європи були розстріляні. Сподіваюся, обидві наші інституції зберігатимуть пам’ять з надією, що помилки минулого не будуть повторюватися, а жертви не будуть забуті".

"Якщо розглядати Україну як частину більш великої європейської історії, не тільки Голокосту, але й єврейського життя, очевидно, що саме тут було найбільше сконцентровано єврейське населення в Європі. По суті, це була причина, чому нацисти окупували Україну. Нацисти націлилися на ці території, тому що Гітлер у липні 1941 року, коли розпочався Голокост, сказав, що він бажає, щоб на європейському континенті не залишилося жодної єврейської родини", – зазначила директорка Mgrublian Center for Human Rights, коледж Клермонт МакКенна (США) докторка Венді Лауер.

"Бабин Яр – це особливе місце, це найтрагічніша сторінка німецької та європейської історії. Цей злочин відбувався не десь у лісах або на околиці. Це відбувалося в місті, і було чутно постріли. Точність і спланованість цього вбивства шокує", – підкреслив депутат Європейського парламенту, співголова робочої групи "Бабин Яр – пам’ять заради майбутнього" Майкл Галер.

"Нам потрібно розповідати історію Голокосту в школах, щоб майбутні покоління мали значно вищий рівень людяності, – зауважив член Європейського парламенту Пятрас Ауштрявічюс. – Важливо, що українська влада підтримує проєкт меморіалізації Бабиного Яру, а також гасло "ніколи знову"".

На необхідності координації зусиль різних держав у напрямі збереження пам’яті та подоланні антисемітизму наголосив голова "Парламентської групи з питань вшанування пам’яті про злочин Голокосту в Бабиному Яру – для Європи, вільної від геноциду та ненависті" Сейму Польщі Марек Рутка. "Наша парламентська група має кілька пріоритетів діяльності. Перший – це освіта та підвищення інформованості про трагічні події, які відбувалися в Бабиному Яру. Другий – збереження пам’яті про жертв Голокосту в Польщі. Третій – поліпшення польсько-ізраїльських і польсько-єврейських відносин. Ми маємо зробити все, щоб ця історія не повторилася", – наголосив він.

Бабин Яр вважають символом "забутої історії" Голокосту: близько 2,5 мільйона євреїв, із них – 1,5 мільйона українських євреїв, яких не забрали до таборів і газових камер, були розстріляні та захоронені в братських могилах неподалік своїх будинків на сході Європи. Досі історії цих людей протягом багатьох років переважно не потрапляли до історичних праць через цілеспрямовану політику замовчування в СРСР.

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" – це неурядова благодійна організація, покликана вшанувати пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру та сприяти гуманізації людства шляхом збереження пам’яті й вивчення історії Голокосту. Із 1941 по 1943 роки нацисти розстріляли в Бабиному Яру в Києві від 70 до 100 тисяч людей, убивши майже все єврейське населення міста. Також у Бабиному Яру були вбиті роми, радянські військовополонені, пацієнти психіатричної лікарні. Бабин Яр став найбільшою братською могилою в Європі.

Будинок європейської історії – це культурна установа та виставковий центр, ініціатива Європейського парламенту, покликана сприяти європейській інтеграції, а також розумінню європейської історії.