"Перша та основна помилка Зеленського": екскомандир полку назвав наслідки "формули Штанмаєра"
Вибори на Донбасі мають відбуватися за умови оточення ОРДЛО військами Нацгвардії та введенням на окуповану територію миротворців разом зі спецназом Нацполіції України.
Про це в коментарі OBOZREVATEL заявив колишній командувач полку спеціального призначення "Дніпро-1" та екснардеп 8-го скликання Юрій Береза, зазначивши, що в українському парламенті у жодному разі не мають сидіти терористи "Л/ДНР".
"Я ніколи не прийму того, що терористи можуть сидіти в українському парламенті, ті, хто вбивав українських громадян. Я готовий боротися проти цього до кінця, як і більшість тих, хто брав участь у російсько-українській війні з 2014 року", – сказав він.
Читайте: Переговори пішли за російським сценарієм формули Штайнмаєра: журналістка
Щодо умов можливого проведення виборів на Донбасі, Береза вивів свою "формулу" того, як вони мають відбуватися.
"Моє бачення українських виборів на Донбасі – українські війська мають перебувати на лінії українсько-російсько кордону. Я допускаю такий момент, що так зване ОРДЛО буде оточене військами Нацгвардії, а всередині, на час проведення виборів, перебуватимуть "голубі каски" разом зі спецназом Нацполіції. Але в жодному разі вибори не мають проводитися, доки там є російські військові. Оце моя "формула Штайнмаєра", або "формула Берези", – розповів екснардеп.
Політик зазначає, що наразі українська дипломатія має зробити все для захисту інтересів нашої держави, особливо зважаючи на те, що підтримка України з-боку західних партнерів значно знизилася.
Читайте: "Зеленський заплутає і обдурить": у Суркова запанікували через "формулу Штайнмаєра"
"Є багато викликів, і говорити однозначно правильно це чи не правильно, неможливо. Мені здається, що Зеленський не пішов шляхом об'єднання України, це його перша та основна помилка. Для того, щоб ухвалювати такі рішення, треба щоб суспільство як ніколи було єдиним. Якщо воно єдине, тоді можливе ухвалення важких рішень", – каже екснардеп.
"Я не хочу говорити про референдум, якісь інші популістичні речі. Зрозуміло, що є кроки, які робляться на користь держави, і ці кроки тягнуть за собою велику відповідальність. Тому однозначно, без глибоких консультацій, без всебічного аналізу ухвалювати рішення неможливо", – додав він.
Водночас він застеріг українського президента Володимира Зеленського від серйозних поступок Російській Федерації, особливо щодо проведення виборів на Донбасі без встановлення контролю над українсько-російським кордоном.
Читайте: Терористи притихли: що діється на Донбасі після підписання "формули Штайнмаєра"
"Є таке поняття у шахах, як цугцванг (становище в шашках і шахах, в якому будь-який хід гравця призводить до погіршення його позиції. – Ред.). Якщо він піде на такий крок, він потрапить у цугцванг, із якого виходу не буде", – зазначив Береза.
Як писав OBOZREVATEL:
Реалізація "плану Штайнмаєра" передбачає розведення сил і озброєння в зоні конфлікту, а також проведення виборів в ОРДЛО, після чого Кремль може вимагати особливого статусу для Донбасу.
18 вересня росЗМІ поширили інформацію про те, що Україна нібито відмовилася підписувати зобов'язання про виконання "формули Штайнмаєра".
Міністр закордонних справ Вадим Пристайко натомість заявив, що погодився на "формулу Штайнмаєра" ще 2 вересня.
В Офісі президента України Володимира Зеленського на це відповіли, що нічого не знають про узгодження "формули".
19 вересня в мережу злили нібито узгоджений текст "формули Штайнмаєра", який начебто відмовилася підписувати Україна на мирних переговорах.
Також була озвучена позиція представника України у Мінську, другого президента Леоніда Кучми. Його прессекретарка заявила, що українська сторона не має заперечень, якщо будуть виконані всі вимоги Мінська.
У Росії заявили, що Україна нібито дала усну згоду на підписання "плану Штайнмаєра" щодо Донбасу.
Президент України Володимир Зеленський 1 жовтня виступив із екстреною заявою про ситуацію на Донбасі й гучну "формулу Штайнмаєра".
У мережі опублікували документ, який підписали учасники Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання конфлікту на Донбасі на засіданні у Мінську 1 жовтня.