Новий тренд на ринку нерухомості: життя біля природи з міським комфортом

Психологи та соціологи відзначають загальний тренд — роль природи в житті людини збільшується і, ймовірно, продовжить зростати й після пандемії. Відповідно, змінюються вимоги до житла.

Від початку пандемії жителі Нью-Йорка стали проводити більше часу в парках і скверах — щоб упоратися зі стресом, який спровокували карантин та локдаун. В Осло спостерігають схожу ситуацію: використання зелених територій у 2020-му зросло втричі, як порівняти з минулими роками.

Психологи та соціологи відзначають загальний тренд — роль природи в житті людини збільшується і, ймовірно, продовжить зростати й після пандемії. Відповідно, змінюються вимоги до житла: в умовах віддаленої роботи можна не прив'язуватися до офісу та необхідної інфраструктури, а вибрати будинок у комфортній "зеленій" місцевості. І забудовники починають задовольняти цей запит.

Користь природи

У 2019 році професори Університету Ексетера в Британії опублікували дослідження про вплив природи на стан людини. Їхні результати базуються на відгуках майже 20 000 людей, які оцінювали своє здоров'я. Аналіз показав, що ті, хто проводив у зелених місцевостях понад дві години на тиждень, повідомляли про краще самопочуття — фізичне та ментальне.

Дослідження також показують, що люди, які частіше бувають на природі, рідше страждають захворюваннями серцево-судинної системи (багато в чому — завдяки чистому повітрю), менше схильні до хронічних хвороб і ментальних розладів. У тих, хто живе на жвавих вулицях, рівень стресу вищий, зокрема через шумове забруднення — це призводить до апатії, депресії та фізичних захворювань.

"Техногенність штучна, а наш організм усе-таки ближчий до природи і тваринного світу, — зазначає клінічний психолог та психотерапевт Михайло Єрмаков. — Забруднення й шуми, зокрема інформаційні, "розхитують" нашу нервову систему та спричиняють фізичні симптоми: роздратованість, злість і депресію. А природа в цій ситуації є "віддушиною": тут ми перемикаємося з власних проблем на споглядання, завдяки чому краще рефлексуємо, частіше приходимо до нових думок і рішень та банально заспокоюємося. Тому нам так важливо проводити якомога більше часу на свіжому повітрі — а тим паче під час пандемії".

Повернення до витоків

Водночас наші міста йдуть від зворотного тренда. За останні десятиліття урбанізація досягла піку, а прагнення до ефективного розселення людей приводить нас до того, що зелених просторів у місті стає дедалі менше. Британські дослідники проаналізували понад 300 густонаселених європейських міст і дійшли висновку, що кількість зелені на одну людину знижується з кожним роком. Такі самі тенденції в Китаї та США.

Незважаючи на очевидні переваги природи, у сучасних міст фактично протилежний вектор розвитку: потрібно вмістити людей, кількість яких у мегаполісах дедалі більшає, дати кожному доступ до житла та інфраструктури, а також забезпечити офісами, торговельними й розважальними центрами.

Це було актуально до 2020 року — моменту, коли почалася пандемія. Карантин і локдаун змінили поведінку людей, і перш за все їхнє ставлення до житлового простору. Будинок став центральним місцем: тепер ми тут працюємо, вчимося й розважаємося.

Через це змінюються і вимоги до простору, де людина проводить найбільше часу. Містянам потрібні зручні зони для роботи та відпочинку, облаштоване подвір'я і просто більше місця. Локація не менш важлива — люди майже перестали ходити до офісів та закладів, але потреба у свіжому повітрі залишилася. За даними Google, від початку пандемії відвідування парків і скверів істотно зросло. І, що цілком логічно, це допомагає в боротьбі зі стресом, який створює обмеження: у Британії понад 50% населення відзначають, що їхній стан поліпшується завдяки прогулянкам.

Процес закільцювався. До пандемії ми чимдалі відходили від природи: "ущільнювалися", збільшували ефективність використовуваних територій у місті і прагнули отримати якомога більше послуг поруч із будинком. Зараз же стало очевидно, що зелені місця та свіже повітря — це фундамент, відмовлятися від якого не варто.

Міста і раніше звертали увагу на цю необхідність, але у 2020 році питання постало особливо гостро. У Лондоні, наприклад, вирішили масово висадити дерева — щоб зелена територія збільшилася в чотири рази. А в Голландії почали прибирати плитку, якою викладено палісадники багатьох житлових будинків, і замінювати її на рослини — щоб уже до 2022-го створити 20 гектарів нових природних просторів.

Чи можна жити поруч із природою в містах України

Для українців втілення ідеї жити близько до природи до недавнього часу наштовхувалося на відсутність якісної інфраструктури та зручного потоку транспорту за межами міст. Ситуація почала поступово змінюватися з настанням пандемії.

В умовах віддаленої роботи, а також сервісів доставки, що нині активно розвиваються, повернення до природного середовища існування ще ніколи не було таким привабливим. За час карантину багато людей, які мають можливість перенести свою діяльність в онлайн, почали замислюватися про те, щоб перебратися ближче до природи. Однак ритм життя в передмісті не відповідає темпу сучасних містян, і дедалі частіше у виборі ЖК пріоритет віддається об'єктам екоформату, розташованим у межах міста. І окремі забудовники починають поступово відповідати на цей тренд і задовольняти сформований запит.

Так, наприклад, столичний ЖК О2 Residence знаходиться лише за 20 кілометрів від центру Києва, але при цьому будинки тут розташовані на території поруч із лісом та озером і гармонійно інтегровані в навколишню місцевість. Біля нього також облаштують різноманітні громадські простори, зокрема й набережну з різними функціональними зонами (рестораном, оглядовими майданчиками, човновою станцією та спортивним пляжем) — усе, щоб компенсувати сучасному міському жителю відсутні можливості.

Доступ до інфраструктури — також дуже важливий момент. Життя поруч із природою не повинне бути компромісом, тому в О2 Residence працюватимуть усі звичні сервіси: магазини, кафе, ресторани, медичні кабінети й салони краси. Ба більше, тут побудують дитячий садок, школу та центри для розвитку.