Блог | "Не вір, не бійся, не проси", або Як гопник-чекіст підкорював світ

Землетрус в Туреччині ще раз продемонстрував, наскільки крихкий цей світ, наскільки слабка людина перед силами природи. З усіма її дрібними амбіціями, нескінченними конфліктами, жадібністю, бажанням неправедного збагачення. Я завжди скептично ставився до теорії кінця світу, але, на жаль, ми повільно і неухильно наближаємо його.

Дві події можуть прискорити правдивість цієї теорії.

1. Використання ядерної зброї.

2. Стихійне лихо, спричинене діяльністю людини.

Щоб запобігти цим процесам, потрібно лише одне – бажання всіх країн і народів виконувати всі раніше прийняті зобов'язання і мирно вирішувати проблеми. Ми зобов’язані це робити, щоб вижити. Інше питання – чи можемо ми це зробити зараз? На жаль, ні.

Зараз світ розділений за його ідеологічними принципами та поняттями моральних основ. Умовно його можна розділити на три групи:

1. Цивілізовані країни та країни, які прагнуть до демократичних цінностей.

2. Країни з тоталітарними режимами та країни, які підтримують ці режими.

3. Так звані нейтральні країни.

Вони абсолютно байдужі до долі інших народів, і заради миттєвої користі готові закрити очі на всі злочини, скоєні іншими країнами.

Основною перешкодою для вдосконалення світового порядку є країни з тоталітарними режимами. Мета, сутність, завдання авторитарних правителів скрізь однакові.

1. Мета – зберегти владу на довгі роки за будь-яку ціну.

2. Суть полягає в беззаперечному підпорядкуванні власного народу, а згодом і інших народів.

3. Завдання – знищити або завоювати всі країни і народи, які становлять загрозу їх владі.

А країни з демократичним устроєм становлять для них головну загрозу, адже вони бояться зараження бацилою демократії свого народу.

І навіть якщо ми припустимо, що диктатура переможе у всьому світі, це не зупинить його знищення, тому що диктатори не можуть бути друзями, вони можуть лише "подружитися" проти когось.

Тоталітарні країни – це завжди війна і терор. Це повернення у феодальну епоху.

Тому єдиним порятунком світу на сьогоднішній день є демократія з усіма її перевагами та недоліками.

На цей момент головна загроза збереження стабільності на нашій планеті виходить від тоталітарної Російської Федерації. Є кілька причин для цього:

1. Симбіоз чекістів і бандитів при владі.

2. Наявність найбільшого ядерного потенціалу, успадкованого від СРСР і переданого Україною в обмін на гарантії безпеки її кордону.

3. Наявність величезної кількості населення з рабською психологією мислення, які пишаються своїм рабським становищем.

Навіть радянські партійні лідери розуміли, що означає влада чекістів. Коли на ХХ і ХХll з'їздах партії були викриті жахливі документи про систематичні катування, страти, незаконні звинувачення, ув'язнення без суду і розслідування мільйонів людей, радянські люди були, м'яко кажучи, в неприємному стані.

Адже їм 40 років розповідали про людяність і справедливість радянської системи, на відміну від беззаконня, расизму, що панує в західних країнах. Звичайно, радянські люди самі могли би зробити висновки про події, що відбувалися на їх очах:

Голодомор в Україні, беззаконня правоохоронних органів, арешти близьких родичів і знайомих, репресії проти інтелігенції, звинувачення багатьох керівних кадрів в шпигунської діяльності, знищення 2/3 командного складу Червоної Армії до війни, союз з нацистською Німеччиною.

Але навіщо радянському народу думати, коли така чудова партія на чолі з "генієм" всього людства, найкращим другом дітей, спортсменів, молоді, літніх людей керує країною.

Крім того, він переміг гітлеровський нацизм. Саме він, а не 250 мільйонів радянських людей і 27 мільйонів, які загинули на війні, до речі, в три рази більше, ніж у нацистській Німеччині. Саме він, який зовсім не підготував країну до відсічі агресії.

Однак переможців не судять.

Партійні функціонери несамовито шукали відповіді народу на причини беззаконня, які виникли за Йосипа Сталіна. Зустрічі проводилися на підприємствах, в навчальних закладах. Питання було те саме, як це могло статися? Відповідей було багато, але потім вирішальною стала така версія:

Такі злочини відбувалися через те, що КДБ вийшло з-під контролю партії, а репресивний апарат не повинен і не може керувати державою.

Звичайно, виникає питання – хто створив цей репресивний апарат? Але це окреме питання.

А в Росії пішли ще далі. Росією зараз керують симбіоз чекістів і бандитів. Одна голова двоголового орла – чекісти, друга – бандити. І методи управління державою є чекістсько-бандитські: насильство, брехня, вбивства, отруєння, шантаж.

Ви коли-небудь щось чули про "чорних" колекторів?

Є кредитні фірми, які наймають компанії-колектори, щоб прискорити повернення своїх кредитів. Звичайно, можна звернутися до суду, але ця справа клопітка і вимагає значних витрат, особливо на повернення невеликих кредитів.

В Україні діє закон про колекторів, який визначає порядок спілкування колекторів з боржниками. Цей закон забороняє колекторам шантажувати, погрожувати боржникам і застосовувати фізичну силу для повернення боргів.

Але, як завжди, є люди, які бажають використати процес повернення боргів для особистого збагачення. Як правило, вони працювали або досі працюють у колекторських компаніях, в силових структурах. Вони мають доступ і великі зв’язки в багатьох державних установах. Вони об’єднаються у свої незареєстровані компанії і починають працювати як незалежні колектори.

Це так звані "чорні" колектори. І головна їх зброя – шантаж.

Їм не обов'язково знаходити реальних боржників. Якщо ім'я людини є в кредитному портфелі будь-якої організації, то вони знаходять інформацію про його родичів, знайомих, дізнаються їх телефонні номери, знаходять в соцмережах.

Ці шахраї видаються робітниками правоохоронних органів, кажуть, що вони розслідують скаргу кредитної установи про несплату боргів, рекомендують сплатити хоча б частину, а потім вони допоможуть закрити скаргу. І якщо ви не брали кредит і відмовилися від зустрічі, то...

То для вас, ваших родичів, знайомих починається справжнє пекло. Смски, публікації у соцмережах з погрозами і образами вас, ваших рідних, безперервні дзвінки з різних номерів.

Зрозуміло, що вони нездатні виконати всі ці погрози, проте сумніви залишаються. Ти вже переконався, що маєш справу з бандитами і починаєш турбуватися про своїх дітей, онуків, рідних…

І якщо цей кошмар триватиме більше тижня, то, за даними кіберполіції, 20-25% не витримують постійного шантажу, зустрічаються з шахраями і дають їм призначену ними суму.

Звичайно, відразу виникає думка, що порівняння з Путіним недоречне. Так, він теж шантажує, але…

У нього є ядерні боєголовки, і він може ними скористатися. Можливо, якщо він буде впевнений, що не отримує удару у відповідь. А якщо не буде впевнений, то ніколи не скористається ядерною зброєю.

Дії дрібних шахраїв і шахраїв великих, керуючих Росією, однакові.

Ще одна небезпека для цивілізованого світу – населення Росії з рабською ідеологією та шовіністичним духом переваги над іншими народами.

Я завжди в Туреччині чи в Єгипті з цікавістю дивився на п’яні компанії росіян, які вигукували одну й ту саму фразу: "Росія, вперед". Куди "вперед"? І навіщо?

Озирніться назад. Площа 17 млн кв. км, вся таблиця Менделєєва в надрах – нафта, газ, вугілля, золото, великі сільськогосподарські угіддя, величезні ліси... А росіяни живуть на жебрацькій зарплаті і пенсії в хитких будинках, часто без зручностей і газу. У Росії найбільше танків у світі, незліченна кількість ракет, а за межею бідності понад 20% росіян. Я не збираюся ні в чому переконувати їх.

Адже Путін не з’явився випадково. Він є дзеркалом "таємничої" російської душі. І вона хоче розгулятися у п’яному угарі: з кимось битися, когось принизити, щось вкрасти…

А оскільки більшість населення дуже рідко тверезе, то насильство і захоплення чужого є природним станом російської душі.

А потім з'являється Путін з голим тулубом, підриває житлові будинки в Росії, бомбардує Чечню, Сирію, літає з птахами, плаває з рибою, захоплює Крим, частину Донбасу – ну як не любити такого "чувака"? Так, з ним ми знищимо всіх "піндосів", нехай вони живуть так, як ми.

Іноді важко пояснити причини вибору лідера в будь-якій країні. А в країнах, населення яких тяжіє до авторитарних режимів, вибори загалом непередбачувані.

Якщо в демократичних країнах обирають менеджера, який озвучує конкретні зобов’язання щодо розвитку країни та її громадян, то в країнах, що розвиваються, обирають "короля", який обіцяє їм усі блага, без плану і способу виконання цих обіцянок.

Часто кажуть, що у всьому винен телевізор, який дає брехливу інформацію, і росіяни вірять в нього. Це не зовсім так.

По-перше, вони вірять у те, що їм подобається.

80% росіян підтримують вторгнення російських військ в Україну, і лише 10-15% білорусів, які дивляться той самий російський телевізор.

І лише 3% населення Білорусії підтримує участь у війні проти України білоруських військ. Як це пояснити?

По-друге... Мабуть, у людини є дивовижна риса – вона хоче слухати те, що хоче почути. Особливо це стосується населення країн, що розвиваються, більшість з яких не цікавляться політикою і нездатні аналізувати причинно-наслідкові події.

Якщо вони вибрали "короля", який віддзеркалює їх духовний стан, то ніколи не повірять, що він робить щось погане. Вони навіть не дивляться і не читають негативну інформацію. У крайньому випадку скажуть, що це "фейк".

Палаци Путіна, яхта в Ніцці, капітали за кордоном, діти, які живуть на Заході, крадіжки, корупція ніяк не впливають на думку росіян. Головне – Крим наш! Тому я за Путіна!

Лідери цивілізованих країн з Оксфордським, Гарвардським дипломами не розуміють психологію чекістів і бандитів. Ця мафія розуміє лише одне – силу.

Турецькі протиповітряні сили збили російський літак, коли він порушив кордон. Ну і що? Де ядерна зброя? Де відповідь? Все навпаки. Президент Ердоган є одним із найвпливовіших для Путіна.

Біда ще в тому, що сам цивілізований світ породжує і підтримує правителів з диктаторськими режимами і не звертає уваги на їх поведінку.

Економіка Китаю розвивається лише завдяки західним технологіям, західним інвестиціям та експорту продукції до західних країн. І тепер, коли ВВП Китаю наблизився до ВВП США, Китай почав боротьбу за світове панування.

Ну а Путіну пробачали все – і порушення прав і свобод громадян, і закриття незалежних ЗМІ, і вбивства, і отруєння, і арешти лідерів опозиції, і килимове бомбардування чеченських міст, і знищення сирійського Алеппо, і напад на Грузію, і захоплення Криму, Донбасу.

Він завжди був у вісімці найрозвиненіших країн світу. З його жалюгідним економічним потенціалом! З його ВВП на душу населення на 55-му місці у світі.

Лише після анексії Криму його вигнали з вісімки, але все одно продовжували дружити з ним і сподіватися на його розсудливість.

Ну що може подумати гопник? Правильно, вони його бояться. І він може поступово почати підкорювати світ.

Ну як пояснити західним лідерам, що вони мають справу не з державним лідером, а з головою мафіозного клану, який не шкодує ні своїх підданих, ні інших народів.

Коли лідери цивілізованих країн зрозуміють, що в путінському режимі і в ньому самому немає нічого людського, а є лише недовіра, злоба і брехня? Тому північна приказка: "Не вір, не бійся, не проси" точно пояснює лінію поведінки при спілкуванні з Путіним.

Всі ці незрозумілі обмеження – ви можете стріляти на 80 км, але не можна на 90, тому що можна потрапити в око російського горобця, всі ці дискусії давати-не давати танки, системи протиповітряної оборони, далекобійні ракети протягом цілого року тільки об'єднували тоталітарні держави і зміцнювали їх віру у слабкості демократичних країн.

Воїни ЗСУ показують чудеса героїзму, відбиваючи атаки переважаючих сил росіян, але вони не роботи, вони не залізні, вони виснажені.

І ніякої дискусії не потрібно — чи можемо ми, чи не можемо зламати хребет режиму канібалів Путіна — дайте нам сучасну зброю, вона у вас є.

І чим раніше, тим краще.

Час не на нашому боці!