УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Нация богов на пенсии

Нация богов на пенсии

Я пообщался с греками в местах их природного обитания и вроде немножко понял их психологию. Вкратце – это нация богов на пенсии.

Ну то есть смотрите. Греческая культура, по сути, лежит краеугольным камнем в фундаменте нашей цивилизации (европейской в целом и украинской в частности). Древние греки поднапряглись и придумали демократию, философию, пифагорейскую математику, даже Олимпиады в виде, приближенном к современному. Основа всей европейской литературы – это Гомер (напоминаю, что ключевое произведение украинской литературы, на котором зиждется современный украинский язык, это "Энеида" Котляревского – изящный гомеровский парафраз, а главное литературное достижение Древнего Рима – опять же "Энеида" Вергилия, написанная Гомеру в подражание).

Политика. Демократия. Олигархия. Философия. Математика. Олимпиада. Академия. Школа. Поднапрягшись и выдумав всё это (и параллельно завоевав полмира, привет Александру Македонскому), греки решили, что они утомились от трудов праведных и ушли на покой, почти не всплывая на страницах мировой истории в новое время. Но мы пишем буквами, взятыми из греческого алфавита, мы читаем книги с тысячелетними отсылками к древнегреческим мифам, украинское православие уходит в греческое корнями, как и науки, как и политика, как и многое, многое другое.

Читайте: Как укус макаки изменил карту мира

А греки неизысканно, зато удобно одеваются. Ездят на неизысканных, но комфортных машинах. Ленятся по любым поводам и без повода, пьют вино, любят друг друга и вообще наслаждаются жизнью.

Им можно. Они, как боги, породили великую цивилизацию. И теперь им можно немного отдохнуть.

А пока я пытаюсь понять, как мне добраться из кипрской точки "А" в кипрскую точку "Б", если водители автобусов объявили очередную забастовку, автостоп я не люблю, а против такси протестует моя внутренняя жаба, почитайте-ка текст для проекта Uchoose (http://uchoose.info/davnij-yegypet-davnya-gretsiya-i-potsilunok-z-korovoyu/). Он как раз о греках и их политиках-популистах.

Да, и политику, и популизм тоже придумали греки. Они много чего придумали. Разве что расписание автобусов – не для них.

Читайте: Три шляхи повернення Криму

"Популізм витікає ще із сивої давнини, додаючись приємним бонусом до тендітних зародків демократії. Там, де від народу починало хоч щось залежати, розпинаючись, неминуче з`являлися перед натовпом (і не рідко потім перед ним же розіп`яті) оратори, які обіцяли у випадку своєї перемоги на виборах покращення якості мамонтятини, підвищення виробництва палок-копалок і долар по вісім.

У Давньому Єгипті демагогів і популістів зафіксовано не було з двох причин. По-перше, цих слів тоді ще не вигадали, не до того було. По-друге, з демократією в Єгипті тих часів було тугенько. Народ практично нічого не вирішував, а жерцям і фараонам усі ці ваші плюралізми були до лампочки, точніше, до сонечка (з лампочками тоді теж не склалось).

У Давній же Греції все було дещо інакше. У тих же Афінах цілком процвітала демократія (це слово вигадали греки) і там демагоги (це слово вигадали греки) почувалися, як удома, виступаючи перед народом і заручаючись його підтримкою на голосуваннях. Греки, до речі, придумали і багато інших цікавих слів, наприклад, слово "ідіот", що означає людину, яка свідомо не бере участь в політичному житті полісу. Слово "політика" греки придумали також, єгиптяни цей термін не осилили.

Одним із найвідоміших демагогів Афін був такий собі Клеон, відомий своєю своєрідною поведінкою (корову не цілував, але в іншому надто нагадував сучасних українських популістів). За дивну поведінку його очікувано любив простий народ, і не любили аристократи (і олігархи. Так, це слово теж вигадали греки).

Спираючись на народну підтримку і ораторське мистецтво, Клеон домігся перетворення себе любого на воєнного командира у війні Афін проти Спарти і навіть здобув важливі перемоги над спартанцями. Однак потім на хвилі народної підтримки він відмовився від перемир`я зі Спартою, будучи впевненим, що перемога близька. Його партія прибічників продовження війни вимагала добити спартанців, і народ їх підтримував. Чимось ситуація була невловимо схожою на сьогоднішню: Клеон привертав увагу і любов народу яскравими вчинками, гучними заявами і цирковими кривляннями. І на його тлі решта політиків, статечних і притомних, здавалися нудними і від того народу непереконливими. Закінчилося це все для демагога Клеона і для Афін у цілому сумно: Клеон був убитий у бою, пардон, пельтастом (це слово означало легкого піхотинця з дротиком, а не те, що ви подумали), а Афіни розгромлені і принижені. На одного демагога поменшало".

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...