Вивчав історію України навіть в окопах: що відомо про археолога В’ячеслава Зайцева, який загинув на війні
На фронті на Донеччині загинув 42-річний історик, науковий співробітник Національного заповідника "Хортиця" В'ячеслав Зайцев. У Запоріжжі В'ячеслава багато хто знав як дуже цікавого екскурсовода, знавця Запорізького краю, археолога.
В'ячеслав захищав Україну ще з 2014 року, був "кіборгом", пройшов ДАП.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Був "кіборгом", воював із 2014 року
Про загибель В'ячеслава Зайцева стало відомо 5 жовтня. Ще вранці він писав на своїй сторінці у Facebook і просив скинутися на ремонт автомобіля, який так необхідний нашим військовим. Опублікував свою фотографію. На ній він як завжди посміхається, багато хто його пам’ятає саме таким – оптиміст, жартівник.
А вже за кілька годин під цим фото друзі та знайомі почали публікувати прощальні повідомлення.
"Неможливо повірити, що Слави більше немає. Він завжди здавався людиною, яка житиме вічно, кого неможливо вбити. Він "кіборг", пройшов пекло Донецького аеропорту. Він людина, яка завжди налаштована на захист України, свого дому", – згадує про нього його близька знайома Ольга.
Сам В'ячеслав про себе розповідав, що ще 25 березня 2015 року пішов із першим відправленням із Запоріжжя на фронт. У червні того року потрапив до Ізваринського котла, у липні було Зеленопілля, потім Донецький аеропорт.
У ДАП він воював на другому поверсі. У фільмі "Добровольці Божої чоти" є фрагмент, коли до бійців хтось біжить із камерою та кричить, що орки "розваляли аеропорт". На що гранатометник В'ячеслав Зайцев незворушно так відповідає: "Побудуємо ще".
Там в аеропорту В'ячеслава було поранено, однак у госпіталь не пішов, оскільки не вистачало гранатометників, так і "воював із залізом у пузі".
Вивчав історію та вів блог в окопах
Після демобілізації В'ячеслав повернувся до своєї улюбленої справи – вивчення історії України. Він останнім часом очолював інформаційно-видавничий відділ Національного музею "Хортиця" у Запоріжжі.
А прийшов туди ще 2011 року екскурсоводом. "Він був дуже талановитим екскурсоводом. Часто ходив до шкіл, розповідав дітям про Хортицю. Він має свій відеоблог, який він вів навіть зараз, поки був на фронті. Він казав, що навіть в окопах читає статті про історію України", – розповідає Ольга.
"Поставив собі завдання – як з'являється вільний час, перечитувати якісь фундаментальні роботи з історії, археології та краєзнавства. Сьогодні черга академіка Яворницького та його книги "Дніпровські пороги". Дивно, цю книгу я студіював ще у 7-му класі, але завжди можна знайти щось нове", – писав він ще 27 вересня.
"В'ячеслава знало та любило все місто. Веселий, впевнений, завжди позитивний, ніколи ні на що не скаржився. Він очолював обласну організацію ветеранів АТО, допомагав вирішувати їхні проблеми. Потім він став депутатом міської ради Запоріжжя, займався ремонтами дахів, заміною вікон. Він дуже багатьом людям допоміг. Для мене він завжди був героєм", – продовжує Ольга.
В'ячеслав займався археологією, навіть підводною археологією. Разом з однодумцями вони обстежили дно Дніпра, знаходили гарматні ядра часів російсько-турецької війни, якісь речі із затонулих кораблів, зброю.
"Він щороку їздив на розкопки на "Кам'янську Січ". Це дуже гарне місце у гирлі річки Кам'янки. На жаль, поки що воно в окупації", – каже знайома.
У В'ячеслава залишилася дружина, також співробітниця заповідника "Хортиця". Та 11-річна донька.