Блог | Муки Мельпомени. Як відновити трудові права театральних працівників

Великий реформатор театральної справи Костянтин Станіславський казав, що театр починається з вішалки. Але наразі для актора він починається з трудового контракту, який той укладає з керівництвом. А після укладання думає, як зробити так, щоб не розгнівалось начальство, адже згідно діючого законодавства цей контракт короткостроковий (1-3 роки) і його можна не продовжити без пояснення причин. Тобто замість свободи творчості та самовираження стимулюється угодовство та підлабузництво перед керівництвом.

Корінь проблеми в законах "Про театри та театральну справу" й "Про культуру". Два роки тому Верховна Рада внесла до них зміни й замість трудових договорів для працівників комунальних і державних театрів впровадила короткострокові контракти. Найгірше, що в законах так і не прописали критерії їх продовження або не продовження. Тобто все залишили на добру волю керівництва. Це означає, що поки актор чи балерина йому подобається їм нічого переживати за продовження контракту, але якщо вони втрачають прихильність директора театру, то разом з цим втрачають і роботу.

Разом з колегами-однодумцями з міжфракційного об’єднання "Правозахисна коаліція" та спільно з ГО "Український інститут з прав людини" спрямували подання до Конституційного Суду, щоб він визнав норми про короткострокові контракти для працівників театрів антиконституційними та припинив їхню дію.

Наші аргументи наступні:

1. Підписання контрактів без критеріїв визначення їхнього строку дії, без засад проведення конкурсу та без диференційованого підходу до застосування такої практики суперечить частині першій і другій статті 43 Конституції України.

2. Сам Конституційний Суд в липні 1998 року постановив, що контракт є особливою формою трудового договору і його умови не можуть погіршувати становище працівника в порівнянні з чинним законодавством. Сфера застосування контракту під час оформлення трудових відносин не може бути безмежною.

3. В 2006 році Україна ратифікувала Європейську соціальну хартію, яка вказує, що працівник не може бути звільненим без поважних причин.

4. Норми про короткострокові контракти суперечать Директиві Ради 1999/70/ЄС від 28 червня 1999 року. В ній наголошується, що договори невизначеної тривалості (безстрокові) є та будуть основною формою трудових відносин між підприємцями та працівниками.

5. В своїх рекомендаціях до проекту Трудового кодексу України у 2015 роціМіжнародна організація праці (МОП) критикувала визначення широкого діапазону сфер діяльності, в яких з працівниками можуть укладатись договори на визначений строк. На думку МОП, такі договори мусять бути винятком, а не правилом.

6. Конституційні суди інших держав в побідних до нашої ситуації ухвалювали рішення на користь безстрокових договорів. Наприклад, в 1998 році Конституційний суд Литви наголосив, що гарантією балансу інтересів працівника й роботодавця є чітке регулювання випадків припинення трудового договору працівника за ініціативою роботодавця. В 2018 році Федеральний Конституційний Суд Німеччини пояснив, що роботодавець лише за виключних обставин після закінчення дії першого строкового контракту може укласти аналогічний контракт з працівником. При відсутності виключних обставин має бути укладений безстроковий трудовий договір.

Вся ця аргументація надійно підкріплена експертними висновками провідних науковців та наукових інституцій. Таких як Національна академія правових наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

Ніколи не пізно визнавати та виправляти власні помилки! Тому розраховуємо на те, що наше подання буде прийнято до розгляду Конституційним Судом і щодо нього ухвалять позитивне рішення. В результаті порушені трудові права працівників театрів будуть відновлені, а залежність їхньої кар’єри від доброї чи злої волі керівника скасована.