"Мріяв літати, але полетів назавжди!" Товариші по службі і близькі – про загиблих в Ан-26 у Чугуєві

OBOZREVATEL продовжує збирати історії льотчиків, які загинули в страшній катастрофі військового літака АН-26 під Чугуєвом на Харківщині 25 вересня. Серед загиблих виявилися як курсанти, так і досвідчені пілоти. Товариші по службі говорять про те, що в екіпажу був величезний досвід польотів. А мама одного зі штурманів повідомила, що літак часто ламався.

Детальніше про трагедію читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Поспішав одружитися

Іще один пішов у небо, курсант Артем Дудла. Йому залишалося налітати всього чотири години, потім мала бути відпустка. У той день його дівчина, Євгенія, дуже вмовляла відпроситися і приїхати до неї. Але він полетів.

"Коли я запитала, що буде, якщо раптом мене не стане, він відповів, що не зможе жити без мене. А як же мені тепер жити? Ти частинка мене, моя любов і моє життя. Нещодавно він сказав, що хоче, щоб я стала його дружиною. Ми дуже швидко поспішили зі знайомством з його батьками, я завжди запитувала, чого так швидко, а він відповідав: а чого чекати. Він любив життя, сім'ю, любив свою справу, але більше його з нами немає", – написала Євгенія.

"Він був добрішим за всіх, усі його друзі так говорять. Він ніколи не відмовляв у допомозі. Він був для мене всім. Можна багато писати, але нічого вже не змінити", – повідомила OBOZREVATEL його дівчина.

Називав себе афроукраїнцем

Одним із пілотів злощасного АН-26 був Ашраф Мсуя. Старший лейтенант, штурман корабля навчальної авіаційної бригади Харківського університету Повітряних Сил України ім. Івана Кожедуба. Ашраф народився в Харківській області, тут живе і його мама Римма. Батько в Танзанії, працює лікарем.

Буквально 8 серпня Ашрафу виповнилося 29 років. "Ашик народився в Україні. Він прекрасно говорив українською і сам себе жартома називав афроукраїнцем, і дуже любив Україну, був справжнім патріотом. Це світла людина і справжній позитивчик, він так любив життя. Дуже чесний, добрий, завжди приходив на допомогу і завжди усміхався. Він шалено любив літати. Це була його мрія. Своїм близьким він розповідав, що цей літак був несправним", – розповіла одна з його знайомих.

За словами Римми, син говорив їй, що у цього літака були несправні двигуни. Мама наголосила, що син не скаржився, він просто про це розповідав.

Про Ашрафа згадав і його друг Олексій Полозок. "Я довго писав цей пост, плакав і не міг повірити. Я не хочу в це вірити, це не вкладається в моїй голові. Мій дорогий Ашрафу Мсуя, ти був найдобрішим, найчеснішим, щирим, життєрадісним. Ти був СПРАВЖНІМ. Ти був простим і скромним. Я не знаю, як жити без тебе, мій Ашику.

Я набираю твій номер телефону, але він відключений. Я набираю знову і знову в надії почути твоє "алло". Чому так пече в грудях, чому так боляче? Закриваю очі і бачу тебе, ти сидиш поруч за партою і смієшся, твій сміх і посмішка – я ніколи їх не забуду. Ми жили, дуріли, потрапляли в халепи, разом же з них і виборсувались... Сподіваюся, ти в кращому світі, ніж цей. Ти мріяв літати, але полетів назавжди", – написав Олексій.

З династії військових і льотчиків

Капітаном і штурманом навчальної авіаційної бригади був Олексій Остапенко. Йому в листопаді мало виповнитися 29 років. В Олексія залишилася сім'я – дружина і маленька дочка, яка пішла у 2 клас.

Сам Олексій родом із Криму. Там закінчував Алуштинське військове училище, а потім вступив до Харкова. "Він був єдиним сином у мами. Так вийшло, що виховувала його мама, бабуся і дідусь. Його дідусь теж був льотчиком, а дядько – військовим. Тому вони дуже впливали на Олексія", – розповіла знайома їх сім'ї.

Олексій у дитинстві був дуже жвавим хлопцем, і сам упросив маму віддати його в школу раніше 7 років. Сказав, що всіх наздожене. Так і сталося. У школі він захоплювався бальними танцями, грав на акордеоні. Але головною мрією всього його життя було стати льотчиком!

"Він і маму ошелешив, коли привіз до неї в Сімферополь дружину знайомитися, тоді йому був усього 21 рік. Вони одружилися і у них народилася донька Ліза. Він був дуже щасливий і душі не чув за нею", – каже знайома.

Мама Олексія в Криму живе зі своєю старою мамою, якій 93 роки. Вона не може її залишити без нагляду, щоб виїхати на похорон єдиного сина.

Курсанти, які навчалися в Олексія, згадують про нього як про дуже гарну і веселу людину.

"Можу сказати про нього тільки позитивні речі. Добрий, веселий, гарний інструктор. У нього залишилася дружина і дочка", – повідомив нам один із них.

"Я знаю його вже років десять. Він давно літав і любив свою роботу. Сам Олексій був дуже життєрадісним, душею компанії. І люблячиим батьком", – розповів іще один його товариш по службі.

Він каже, що весь екіпаж літака був досвідченим і кожен із них мав величезний досвід роботи. А ось у чому причина катастрофи поки військові не хочуть озвучувати.