Митрополит Драбинко: у конфлікт у Лаврі має включитися закон, УПЦ МП загнала себе в глухий кут. Інтерв’ю
30 березня УПЦ МП мала повністю покинути стіни Києво-Печерської лаври, оскільки держава не продовжила договору оренди з релігійною структурою. На останню службу цієї церкви в Лаврі прийшли кількасот вірян. Втім, останні події продемонстрували, що московська церква де-факто відкрито вступила в конфлікт із державою. УПЦ МП подала позов до суду через незгоду розірвання з нею договору оренди й отримала відмову, але полишати стіни київської святині не збирається.
1 квітня СБУ повідомила митрополиту Павлу про підозру за двома статтями Кримінального кодексу – про розпалювання міжрелігійної ворожнечі та виправдання збройної агресії Росії. Як події розвиватимуться далі? Наскільки великим є "протестний потенціал" вірян УМЦ МП? Що в цій ситуації має чинити держава і чи загрожує нашій країні ще одна війна – релігійна? На ці запитання в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL відповів митрополит Переяславський та Вишневський Православної церкви України Олександр Драбинко.
– Ви знаєте про останнє рішення Господарського суду Києва. Він відмовив УПЦ МП у позові до Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". За вашими прогнозами, як події розвиватимуться далі, зважаючи на ситуацію, що склалася? Що чинитиме митрополит Павло, що чинитиме держава?
– Насправді все очевидно: Лавра має бути в українській Православній церкві й перестати бути осередком московської церкви.
Але якщо митрополит Павло вже вчиняє антидержавні дії і вдається до образ, то передусім його треба притягнути до відповідальності. Владика Павло сьогодні показав істинний лик Московського патріархату, з прокльонами і рештою. Сьогоднішній митрополит Павло – це вже не той, який був раніше, недоторканний. Він наголошує на законних підходах до вирішення питання – так от на підставі закону питання і треба вирішувати.
Причому все це треба робити публічно, щоб це не складалося враження, що нібито існує певна підкилимна гра з метою когось зняти, прибрати, виселити тощо.
Але те, що відбувається сьогодні навколо Києво-Печерської лаври, я прогнозував раніше. Я впевнений, що були можливості вирішити питання раніше і не доводити Лавру до того стану, в якому вона зараз опинилася.
– Як ви оцінюєте, скажімо так, протестний потенціал пастви УПЦ МП, яка сьогодні збирається у Лаврі?
– Ви ж бачите, що цього потенціалу немає.
– Однак люди збираються. Наприклад, вони перешкоджають роботі комісії Мінкульту та заповідника. Представників не пропустили до одного з храмів Лаври.
– В цьому випадку має включитися закон. Митрополит Павло казав про закон, отже, треба застосовувати закон.
– Тобто поліція має застосовувати силові методи?
– Ні, я не казав про те, що мають бути силові методи. Але потрібно довести до відома глави цієї релігійної організації, адже він має відповідати за те, що відбувається.
– Дійсно, митрополит Онуфрій мовчить у цій ситуації. Що він мав би зробити?
– Як на мене, потрібно було давно зняти і владику Павла, і владику Антонія. Я особисто в липні 2018 року, коли велися розмови напередодні Об’єднавчого собору, просив митрополита Онуфрія провести Помісний собор, але без Новинського і без Антонія, щоб почути реальну думку. Я тоді сказав, що буде Томос, на що владика Онуфрій мені відповів: "У Москві сказали, що ніякого Томосу не буде". Він показово провів Помісний собор лише 2022 року.
Ця церковна організація загнала себе в глухий кут. У неї немає бажання вирівняти навіть ті нюанси, які можна було б вирівняти.
Отже, єпископат УПЦ МП не прийшов на зустріч із президентом Порошенком 2018 року в Українському домі, на так званій нейтральній території, щоб обговорити майбутнє православ’я в Україні. Натомість УПЦ МП провела свій не запланований раніше собор. Як бачимо, закон бумеранга існує і діє – сьогодні вони вимушені спуститися з олімпу і просити аудієнції у глави держави. Поведінка священноначалля УПЦ МП видається абсолютно неконструктивною.
– Останнє запитання – щодо Почаївської лаври. Якою ви бачите долю цієї святині?
– Мабуть, подібною до долі Києво-Печерської лаври. Але там, найімовірніше, будуть певні відмінності. Зокрема, владика Володимир фактично вистроїв нову лавру з Преображенським собором у московському стилі, побудовано готельний корпус тощо. Як я розумію, все нове, що було побудовано, залишиться за громадою Почаївської лаври. А старі корпуси, мабуть, повернуть до Кременецько-Почаївського заповідника.
– Чи можемо ми сподіватися, що в нас не буде іще однієї війни – релігійної?
– Є певні особи, які можуть очолювати подібні рухи, але враховуючи те, що такі рухи антидержавні, що тепер в Україні воєнний стан, таку діяльність потрібно припиняти згідно з чинним законодавством. Війна, якщо вона потенційно і можлива, має бути унеможливлена державою.
Є структури, які призначені для того, щоб знати, що відбувається в державі. Зокрема, і в релігійному середовищі.