Микола Амосов: як український хірург став піонером у проведенні складних операцій на серці

У неділю, 19 грудня виповнюється 108 років з дня, коли народився легендарний український лікар Микола Амосов. За своє життя він провів десятки тисяч операцій, винайшов ряд хірургічних пристроїв, займався розробкою штучного інтелекту, а також пошив зі шматочків нейлонових сорочок перший штучний клапан серця в СРСР.

Більшу частину життя, 49 років, хірург провів у Києві, де його ім'ям названо Національний інститут серцево-судинної хірургії Академії медичних наук України. Докладніше про досягнення знаменитого лікаря-генія, філософа та гуманіста читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Армія, хірургія та війна

Народився Микола Амосов у селі неподалік російського Череповця (Вологодська область) у сім'ї акушерки. Від матері він отримав перші знання в медицині й успадкував такі якості, як чесність і безкорисливість, – вона ніколи не приймала подарунків від породіль.

1934 року Амосов вступив до Архангельського заочного індустріального інституту, а через рік, щоб уникнути служби в армії, до медичного. Майбутній лікар планував вивчати фізіологію, але вільні місця були лише на хірургічному факультеті.

З початком війни Микола Амосов був мобілізований: він командував одним з медсанбатів. За всю війну він провів близько 40 тисяч операцій (близько двадцяти на день).

Лікар-винахідник

Після війни Амосов працював завідувачем головного операційного корпусу інституту Скліфосовського в Москві, а потім – завідувачем хірургії обласної лікарні в Брянську та головним хірургом області. У цьому місті він фактично започаткував торакальну (грудну) медицину.

1952 року Амосова запросили до Києва, де він став керівником кафедри грудної хірургії Київського медичного інституту та захопився вивченням кардіохірургії. Саме остання принесла лікареві всесвітню славу.

Кардіохірургія

Оскільки СРСР порядно відставав від західних країн у технічному прогресі, Амосов у закордонних відрядженнях часто стикався з новими хірургічними пристроями.

Для підвищення ефективності операцій та шансів порятунку життів, хірург своїми руками зібрав побачений у Мексиці апарат штучного кровообігу, а також машину "серце-легені", яка підтримувала тонус цих органів під час операції.

Перебуваючи за кордоном, Амосов купував у магазинах сорочки з нейлону (в СРСР цей матеріал не виробляли), який використав під час створення перших штучних клапанів серця. Такі клапани він поставив 11 хворим, і вони вижили.

Крім того, Амосов був першим анестезіологом в Україні, а також брав участь у розробці штучного інтелекту, проте згодом проект згорнули. Завдяки Амосову в Радянському Союзі з'явилася мода на ранкові пробіжки та здоровий спосіб життя. У свої 85 років він щодня підтягувався на перекладині та вправлявся з 10 кілограмовими гантелями.

Моральні принципи

1968 року Микола Амосов був готовий провести першу в СРСР пересадку серця. Для цього був потрібний донор з мертвим мозком, але серцем, яке ще б'ється. Якось до хірургії надійшла така пацієнтка. Проте її рідні просили не розпочинати пересадку, оскільки її серце ще не зупинилося. Не бажаючи позбавляти близьких останньої надії, Амосов назавжди відмовився від ідеї подібних операцій.

З цієї ж причини Амосов завершив практику хірурга 1992 року: лікар зізнавався, що вже не в змозі бачити дітей на хірургічному столі та страждання їхніх рідних.

У моменти сильної втоми лікар сідав за чергову книгу. Сам він визнавав, що всесвітню славу йому приніс роман "Думки та серце", написаний після того, як якось хірург не зміг врятувати дівчинку – ровесницю його доньки. У книзі Амосов яскраво описав, що відчуває лікар під час операції, якщо вона закінчується успішно.

Політична кар'єра

Примітно, що на виборах до Верховної Ради 1989 року Амосов переміг у першому турі, набравши 51% голосів без жодної агітації. Серед його вимог була ліквідація управління МОЗ, яке обслуговувало партійну еліту, зниження фінансування ВПК, скасування привілеїв вищих чиновників. У зовнішній політиці Амосов пропонував орієнтуватися на Захід:

Микола Амосов помер 2002 року від інфаркту у віці 89 років. Генія-хірурга поховали на Байковому кладовищі.

Як писав OBOZREVATEL, раніше в Києві відкрили інтерактивну мініскульптуру, присвячену Миколі Амосову. Вона з'явилася на фасаді будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, де мешкав легендарний лікар.