Блог | Ми обпеклись на Савченко, а тепер дмухаємо на Сєнцова

Я вам пишу. Чего же боле?

Что я могу ещё сказать?

Теперь, я знаю, в вашей воле

Меня презреньем наказать.

Але я не про лист Тетяни до Онєгіна, а про лист Наді до Путіна, що не викликало широкого резонансу, хоча на це, мабуть, сподівалася Савченко. В ньому вона просить звільнити політв’язнів. Сам текст значення не має. Для Савченко головним повинен був стати сам факт написання листа – для внутрішнього українського споживача, бо для Путіна льотчиця вже використаний матеріал. Це була ще одна спроба ув’язненої нагадати про себе потенційним виборцям.

Читайте: Сенцов или умрет в тюрьме, или к нему применят пытки

Савченко стала жертвою режиму Путіна. Мабуть, прийде час, і ми з’ясуємо, як їй промивали мізки ідеологією “русского міра”, і коли нею маніпулювали, а коли вона вела самостійну гру. Але Надія повинна усвідомити, що через неї світова спільнота із запізненням взялася рятувати життя Сєнцову. Мовляв, Савченко вже голодувала – і що з того вийшло? Проте з’ясувалося, що Савченко – не Сєнцов. У Росії й тепер уже в Україні вона голодувала заради себе і ніколи мова не йшла про її смерть. Сєнцов голодує заради інших і його ймовірна смерть є реальністю.

У гібридній війні Путіна зі світом можливо все. Найстрашніше і найжорстокіше, коли вивертають душі. Ми обпеклись на Савченко, а тепер дмухаємо на Сєнцова. Проте поступ історії є незворотнім, а підлості Путіна призведуть його до поразки – не лише фізичної, а насамперед моральної.