Львів, зла дівчинка, 1968 рік: розкрито таємницю найвідомішого фото Першотравня
Письменниця та журналістка з Хорватії Славенка Дракуліч розкрила символічне значення найвідомішого фото з першотравневої демонстрації 1968 року у Львові.
Про відомий знімок вона розповіла ще під час свого виступу на відкритті у Львові Конгресу культури “Перехід 1989”, пише Zbruc. За словами письменниці, кадр насправді стосується сприйняття минулого і дозволяє точно говорити про кілька важливих речей.
Так, йдеться про фото маленької, але чомусь невдоволеної дівчинки у сукні, з бантиком та кульками на першотравневій демонстрації 1968 року у Львові. На розмитому задньому фоні – натовп людей, будівля із плакатами.
Дракуліч розповіла, що познайомилась зі знімком за кілька років до цього виступу. Вона також зазначила, що колись це фото розмістив на своїй сторінці у соцмережі Музей історії Львова. Тоді під дописом назбиралось багато лайків та коментарів.
"Здебільшого там йшлося про те, як вдягнена ця дівчинка. Це 1968 рік. Вона в домашньому маленькому платтячку, яке, правдоподібно, пошила її мама чи бабця. На ній ці шкарпетки, бантик, вона тримає кульки... Але подивіться на її лице. Вона не усміхається, виглядає напруженою, трохи злою", – сказала письменниця.
Вона погодилась із коментаторами і зазначила, що важливо було підкреслити вбрання, окуляри дівчинки.
"Але більшість коментаторів не звертає уваги на задній план. А він там є. Трохи розмитий, але є. Там є розмитий будинок, прапор, люди. На фасаді будинку є фото і прапори. Це важливо, бо це святкування Першого травня – державного свята в той комуністичний час. Всі мої однолітки, я певна, без проблем розуміють і впізнають це тло", – заявила Дракуліч.
Тоді письменниця пояснила, чому важливо бачити передній і задній плани. Так, за її словами, те, чого люди не бачать, не має значення. Вона додала, що у коментарях під знімком ніхто не обговорював заднього плану.
"А це план політичний. 1968 рік – це якраз той час, коли Радянський Союз, ми знаємо, напав на Чехословаччину, коли ми побачили справжнє обличчя комунізму. І нам потрібно пам'ятати саме ці аспекти. Це саме вони на другому плані. Тому важливо, хто дивиться і що саме він бачить на цьому знімку", – наголосила авторка.
"Але ви можете дивитися, і у вас буде біла пляма замість заднього плану. Ви не бачите фасаду будинку, не бачите банерів на ньому. Не всі коментатори допису з цією світлиною, наприклад, розуміли, що то у Львові. Бо такий саме знімок можна було тоді зробити будь-де в СРСР... Ті самі пропагандистські слогани на те саме свято. Це все про комунізм, про успіхи у промисловості, сільському господарстві й інших галузях... Все це використовувалося в ідеологічних потребах, посилах", – наголосила вона.
Також Дракуліч пояснила, чому молоді люди навіть у наші дні не реагують на тло. За її словами, річ саме в тім, що ніхто їм про це не говорить, це тло для них неважливе, невидиме, незрозуміле.
Як повідомляв OBOZREVATEL, 1 травня 1986 року у Києві відбувся традиційний для СРСР парад, присвячений Дню солідарності трудящих. За п'ять днів після аварії на Чорнобильській АЕС сотні тисяч українців вийшли на вулиці столиці.