Медик про лікування COVID-19 у Харкові: кисню немає, ми на рівні аборигенів
Медик Андрій Пеньков розповів, як перехворів на коронавірус
Він вказав на нелогічні протоколи лікування і схему підготовки лікарень до пандемії
Лікар підкреслив, що не всіх інфікованих потрібно госпіталізувати
Харківський лікар-педіатр Андрій Пеньков розкритикував підготовку лікарень до COVID-19, зазначивши, що забезпечити достатню кількість ліжок у медустановах – замало, оскільки до них потрібно ще й підвести кисень.
Кандидат медичних наук розповів в інтерв'ю ТСН, що система лікування інфікованих коронавірусом потребує зміни, медицину потрібно забезпечувати, зокрема й інтелектуально, а багатьох пацієнтів можна було б лікувати вдома.
Пеньков і сам встиг перехворіти на COVID-19. Хворобу він долав вдома, сам призначав собі лікування й робив собі уколи.
"У мене є кисневий концентратор, який я купив у березні, мені здалося, що він зможе знадобитися. Я 4-а або 5-а людина, якій цей концентратор допоміг впоратися з COVID-19 і лікуватися в домашніх умовах.
Це добре, що пощастило, і більше 10 літрів кисню в хвилину, які видає цей концентратор, нікому з пацієнтів не потрібно було. Таких пацієнтів багато, кому досить 2-3 дні подихати киснем на тлі загального лікування і можна абсолютно не займати чиєсь місце в лікарні, де є високопотоковая киснева терапія", – розповів медик.
Педіатр підкреслив, що не всіх пацієнтів необхідно відправляти до лікарень. Крім того, не всім потрібно проходити КТ і приймати антибіотики.
"Потрібно робити сортування і розуміти, які пацієнти потребують госпіталізації, а які ні, якщо вдома, то як лікувати вдома. Цю практику – з негайним КТ-дослідженням і призначенням антибіотиків після ПЛР-тестів і КТ – якщо ми протягом місяця не подолаємо в країні, то можна вважати, що ми на рівні аборигенів Амазонки. Пора б уже прокинутися, це абсолютно неправильний підхід", – вважає Пеньков.
Він додав, що також потрібно змінити підхід до призначення лікування, "щоб хворі не ходили та не поширювали вірус у лабораторіях, у КТ, у лікарнях, у поліклініках".
Кількість ліжкомісць, як сказав лікар, – це не абсолютний критерій готовності системи.
"Готовність системи – це коли в Китаї тисячі заражених, а вони мобілізувалися, побудували госпіталі, розгорнули ліжка в пристосованих приміщеннях. У них кількість менеджерів за кілька днів збільшилася в 4 рази. Не лікарів, а управлінців, бо потрібно було займатися менеджментом. Вони дали повноваження всім, кому тільки можна, й вирішували всі питання оперативно, щоб впоратися з цією всією ситуацією. Зокрема, організовували місця, де були інтенсивні пацієнти та кисень.
У нас відкрили ліжка, а там кисню немає. Ми поклали туди людину, яка і вдома може лікуватися. А киснем, як мені сказали, і з сатурацією 88 можуть не забрати, тому що немає місць, і кому ці ліжка потрібні, якщо кисню немає", – пояснив Пеньков.
За його словами, в питанні лікування нової інфекції лікарі "кожен сам по собі".
"Слава богу, кисень підтягнули, порівняно з тим, що було в березні. Але є ж маса речей, які не працюють. Нікому не цікаво", – сказав Пеньков.
"Можна і на вулиці лікування проводити, аби грамотно. Ми бачимо і розуміємо, в якому стані знаходиться медицина. 30 років за залишковим принципом. Ми повинні визнати, що в нас з медициною біда. Треба медицину приводити в норму. Не тільки в питанні зарплат, а й інтелектуального забезпечення, питань освіти, питань протоколів роботи для всіх", – додав харківський лікар.
Нагадаємо, в Харкові пацієнти з COVID-19 шикуються в чергу за киснем, а лікарі змушені постійно влаштовувати ротацію хворих, щоб якось справитися. Більш детально про ситуацію в місті читайте в нашому матеріалі за посиланням.
Як писав OBOZREVATEL, раніше українська лікарка-інфекціоністка, докторка медичних наук Ольга Голубовська пояснила, чому для діагностики COVID-19 краще використовувати УЗД легенів, ніж рентген грудної клітини.