Крім тарганів, вошей і волоцюг на Донбас прийшли і московські ціни — Олена Степова

Після чергових фейкових виборів на Донбасі Росія зменшила фінансування окупованих нею територій. Крім постійних затримок зарплати місцевим бойовикам, тепер планується масове скорочення бюджетників і закриття шахт. Як Донбас виживати далі — в інтерв'ю OBOZREVATEL розповідає луганський публіцист і блогер Олена Степова.

— Місяць тому в "ЛДНР" відбулися чергові фейкові вибори, "республіки" отримали нових глав. Жити людям від цього стало краще?

— Російські іхтамнєти отримують зарплату щомісяця, а от місцеві угруповання — ні. Особливо складна ситуація із зарплатами у Горлівці. Буквально через два дні після так званих виборів почали надходити накази про зменшення надбавок лікарям, вчителям. Мало того, вимагають скоротити штат. Ось наприклад, в моєму місті на школу залишають по 2-3 прибиральниці. І за ці місця люди готові один одному горло перерізати, бо це хоч якісь гроші.

Читайте: А что не так в родной республике? Живите как в России!

Скоротили зарплату і шахтарям. Для "ЛНРівців" і тих, хто полюбляє "республіку" — це удар у спину. Якщо шахтарі раніше отримували 10-12 тисяч рублів, то зараз зарплату скоротили до 7-5 тисяч. А ще раніше, за влади України, бригади на шахті "Довжанська-Капітальна" і "Червоний Партизан" отримували до 50 тис. гривень зарплати. Зараз мають по 15 тисяч гривень пенсії. І отримують її в Україні.

Не знаю, як люди виживатимуть на ті копійки. Це дуже важко. Тому що з "русского міра", крім тарганів, вошей і волоцюг, на Донбас прийшли ще й російські ціни. А точніше — московські. Ну хотів Свердловськ жити, як Москва — нехай тепер шикує.

Дуже важка ситуація у медичній сфері, ці гуманітарні ліки, які постачають... Я змогла зазирнути в ту гуманітарку, яка надходить до "ЛНР" і використовується у лікарнях. Це засоби дезінфекції, марганцівка, якою дезінфікують воду, рани, гарячі уколи. Їх у лікарнях найбільше. Колють їх при пневмонії, ГРВІ, жіночих захворюваннях, захворюваннях нирок, печінки, горла. Одного хлопця, у якого був апендицит, закололи до смерті тими уколами. Якщо навіть заступнику батальйону "Призрак" не вистачило банальних антибіотиків, щоб вилікувати його від пневмонії, то що казати про інших "ополченців"?

Тобто зменшення фінансування почалося не сьогодні, воно триває вже довгий час. Уже півроку спостерігаю за тим, як потихеньку-потихеньку із забезпечення "еленерії" забирають гроші. Я спочатку пов'язувала це не з рукою Москви, а з рукою "еленерії" в кишені Москви. Видно ж, як наші доблесні "еленерівці" використовують російські гроші.

І за такої ситуації в "ЛНР" влаштовують ще й шалені конкурси. Наприклад, конкурси гончарного мистецтва, культурні розваги, ще щось з цієї серії. Переможці отримують від 75 000 рублів. І це тоді, коли ці дурні-"ополченці" за 15 тисяч рублів бігають по окопах, а ще більше дурні-шахтарі за 5 тисяч сидять у лаві. А тут взяв участь у конкурсі і отримав 75 ​​тисяч рублів на рило. Такі конкурси в "ЛНР" проводять щомісяця і щомісяця грошові призи у 100 тисяч. Бували виграші навіть по 500 тисяч рублів. За рахунок таких конкурсів "еленерівці" відмивають гроші. Я це називаю "рука "еленерії", що нишпорить у кишені Москви".

Читайте: Еще до войны в Ростове существовал подпольный рынок рабов

Це ж класно, Москва дає гроші, росіяни сидять у санкціях, їдять незрозуміло що, імпортні яблука і сири знищують бульдозерами, а в "еленерівців" по 100 тисяч рублів премії за якісь убогі конкурси. Ну це класно! Все, що робиться в "еленерії" — це тільки мінус російському бюджету.

У мене таке враження, що верхівка "еленерії", яка має доступ до загальних грошей, поводиться так: після нас хоч трава не рости, останній день живемо — хоч щось вкраду. Тому у них так і змінюються "міністри". А економлять на кому? На низах.

— Світло, газ у людей є?

— Увімкнули, але не скрізь. Ось вони сміялися з нас, що у нас Сміла замерзала. Хоча яка там ситуація була — люди хотіли пільги, але не хотіли платити податки, а мер міста виписав собі 5 мільйонів гривень премії. Зрештою в усьому виявилася винною влада у Києві.

Щойно вони поржали з нашої Сміли — в "еленерії" відключили газ, світло, воду і досі не всі міста їх отримали. Навантаження на підстанцію "Перемога" в Новочеркаську така, що завтра вона може вибухнути. Тому в "ЛНР" почали відключати світло на 2-3-5 днів. На додаток взимку в багатьох ще й вугілля немає. Добре, якщо у кого пічка є.

Читайте: Вивезли голого, повернувся у крові: в ''ЛНР'' жорстоко принизили шахтарів

За що тоді воювали ті безногі і безрукі "ополченці"? Якщо люди воювали за це, то може вони і потребують такого життя? Сидять тепер і пишуть на форумах: "Так, Росія нас обдурила", а потім ридають у генделиках під пісню: "Нас с тобою н*еб*ли". До речі, це найпопулярніша пісня в "ЛНР" тепер.

— Отже, гуманітарна криза на Донбасі неминуча?

— Так. Росія дійсно почала зменшувати фінансування. "Добровольці-іхтамнєти" отримують зарплату день у день, секунда в секунду, а "ополченці" ні. В "міністерстві вугільної промисловості" з'явився наказ закрити після нового року шахти "Свердловантрацит" і "Ровенькиантрацит". Шахти закриватимуть і вирізатимуть на метал, але не відразу — це робитимуть поступово.

Стан підприємств з матеріально-технічного забезпечення такий, що їх утримувати більше неможливо. За 5 років війни шахти не отримали жодної нової запчастини, жодного насоса і комбайна. У шахтарів немає засобів індивідуального захисту, немає іншого забезпечення. Вони повернулися до стану навіть не 90-х. Ще трохи — і будуть відрами воду витягати, а кийком вугілля бити. Це ще одна показова ланка життя у "республіці" — гетто стабільного процвітання. Ось так вони демонструють рівень покращення життя без хунти.

Дуже страшно спостерігати, як твоє місто щодня вже не падає на коліна, а розкладається як небіжчик. Все ж таки Свердловськ — останній блок-пост України на російському кордоні. Росія не змогла дотягнутися до того шматка, тому просто знищила його.

Читайте: Во Украина дает: Варфоломея уболтали, Трампа отговорили и даже с Меркель задружились

Міста за Луганськом, ті, які подалі від російського кордону, вже настільки поїдені російською цвіллю, що там вже нічого красти. Шахти закриті, підприємства і ресурси втрачені. На метал вирізають все, що можна вирізати. Мародерство сягнуло межі. У жовтні на території, контрольованій окупаційними військами, підірвалися двоє дітей при спробі вирізати з підприємства метал. Хоча "ополченці" кричали, що це "укропи" наставили міни. Тобто в "еленерії" навіть діти займаються мародерством.

Але фінансування б'є по скрєпах. Україна не зустріла росіян з квітами, їм не віддали ключі від кожного нашого міста, а замість цього дали стусана. У 14-15-му роках це було важко, але зараз ми настільки зміцніли, що можна підняти ворога за комір, дати йому стусана і викинути за кордон. Росія це розуміє, тому відбувається така фінансова ротація. Тобто "іхтамнєтів" завозиться більше, їх фінансують. А місцеві — це третина, потрібні тільки для картинки. Такий собі ресурс війни і ресурс Росії, який використають і викинуть. Вони зрадники, які нікому не потрібні. Так, їм даватимуть якусь подачку, щоб вони від голоду ноги не простягли, але фінансування зменшуватиметься, а ситуація постійно погіршується.

— Як за таких умов живуть звичайні люди?

— Крім того, що там немає світла, газу, важкувато з продуктами, люди ще й почали труїтися, бо не працюють морозильники. Ось нещодавно у Червонопартизанську, а це місто-супутник Свердловська, ціла сім'я отруїлася молочними продуктами, купленими на ринку. Мало того, що на Донбас зайшла російська санкціонка, тобто замінники продуктів, які неможливо їсти, так все це не має ані санітарного, ані ветеринарного контролю.

Я ще коли жила у Свердловську, казала нашим шахтарям: "Куди ви, негідники, лізете? Ви законодавство почитайте, вашу роботу Україна зробила престижною, дала вам пенсію і вугілля". Кожен шахтар, який працював на шахті, навіть якщо вона закрилася, довічно отримував безкоштовне вугілля. Якщо помирав — отримувала дружина. Це 6 тонн безкоштовного вугілля щороку. Просто неймовірні обсяги, які давали людям, щоб у них було тепло. Ось такі популістські закони приймалися для того, щоб шахтарі підтримували Партію регіонів і комуністів.

Але з того часу як на Донбас прийшов "русскій мір", колабораційна влада зменшила для шахтарів норми вугілля спочатку до 3,5 тонн, а потім до 2,5. Росія просто офігіла, коли побачила, скільки тонн вугілля видавали шахтарям безкоштовно. А поруч місто Гукове Ростовської області, де люди вже випиляли сади, щоб було чим будинки опалювати. У них такого забезпечення ніколи не було.

— Донбас знову розчарований?

— Ще перед війною я про це нашим шахтарям казала, але вони шапками мене закидали. Мовляв, Путін перед ними в боргу. "Якщо ми зрадили Україну — отже, Путін нам зобов'язаний дати більше". А те, що шахтарям у Ростовській області Путін не давав нічого — цього вони не бачили.

Зараз на окупованих територіях, незважаючи на те, що заміновано посадки, лісосмуги, люди йдуть з пилами, пиляють дерева і парки, щоб було чим зігріти будинок. Ось вона, маленька вугільна Швейцарія.

Взагалі-то шахтарі — фундамент "русского міра" у 2014-му. Тоді у Свердловську працювало 15 тисяч осіб, у "Ровенькахантрацит" — 14,5. Ще 12 тисяч у "Краснодонвугіллі". Це дуже великі цифри, але коли почалися ці заклики до "русского міра", я вам скажу чесно, не було масовості. Місцева влада виходила, комуністи бігали. Стояли на площі якісь сині, опухлі, хтось бурчав "Давай в Росію", "назад в СРСР". На "референдумі" кожен голосував за своє — хтось за "ЛНР", хтось за Москву, хто за ще щось. А ось більшість шахтарів говорило: "Яка різниця, під ким бути? Яка різниця, хто нам платитиме зарплату. Ну були ми в СРСР, потім в Україні, зараз повернемося до СРСР. Яка різниця — аби гроші платили. Гроші не пахнуть — були гривні, будуть рублі".

Так от, провина за те, що сталося з нашими містами, за кожного загиблого від голоду, пострілу, мародерства, за кожну зґвалтовану жінку, за кожну дитину, яку вивезли в Росію в рабство і яка зникла безвісти — лежить на кожній такій людині, що казала — яка мені різниця? Донбас можна було захистити, якби вся ця маса шахтарів, я вже не кажу про інших містян, вийшла на рубіж назустріч танкам. Путін би побоявся такого розголосу, і проти ста тисяч осіб ці танки не поїхали б. А якби і спробували, то це були б просто величезні втрати.

Читайте: ''Без рашкиного вещания мозги у некоторых на место встали''

А сталося навпаки. В Антрациті росіян зустрічали з хлібом-сіллю, кликали до себе в гості і годували шашликами. Місто відразу заявило, що воно російське козацтво. Ось зараз там не платять шахтарям зарплату і почалися бунти. За це людей почали звільняти. Мені їх не шкода.

І до речі, в Антрациті найбільший відсоток шахтарів, які взяли участь у військових діях. А тепер "ополченцям" першої хвилі, які підтримували "русскій мір" і зустрічали козаків у 2014-му, ця "еленерія" не мила. Сподіваюся, що колись вони візьмуть до рук свої мізки, витягнувши їх з телевізора, і вставлять назад у голову. Можливо, до них дійде, чому їх звільнили з роботи, чому у них немає безкоштовного вугілля, світла, газу, ліків, чому вони вмирають від банальної пневмонії у світі, який уже давно лікує онкозахворювання.