Крим опинився на межі катастрофи через відсутність води: чи врятує зима від посухи
Тиждень тому окупаційна влада в Криму перевела Севастополь у "режим підвищеної готовності" через дефіцит води. Там визнають – загалом ця проблема на півострові тільки посилюється і окрім Севастополя, Сімферополя, Алушти і Бахчисарайського району, погодинне водопостачання запровадили ще й у Білогірському районі. Тепер окупанти сподіваються, що осінньо-зимові опади хоч трохи полегшать нестачу.
Чи врятує зима Крим від безводдя – читайте в матеріалі OBOZREVATEL
На початку року Аксьонов визнав, що у 2020-му півострів зіткнеться з гострим браком води через відсутність опадів та посухи. Усього в Криму 23 великі водосховища об'ємом близько 399 млн кубів. На початку літа вони були наповнені лише на 90 млн кубів, що стало рекордно низьким показником, а на кінець серпня й зовсім опинилися на межі висихання. Через це на початку вересня воду стали подавати за графіком: так розпочався третій, найжорстокіший етап обмежень для населення.
Споживання води з 450 тис. кубометрів знизилося вчетверо – до 100 тисяч. Вслід за Сімферопольським, Бахчисарайським районом і Алуштою графік водопостачання ввели в Білогірському районі. Одночасно окупанти продовжують перекидати воду з Тайганського водосховища в Сімферопольське.
"Особливо гостро водна проблема стоїть у Сімферополі та Севастополі. В цих містах воду справді дають погодинно, – підтвердила OBOZREVATEL кримська активістка Лариса Волошина. Однак головна причина не лише в тому, що посуха, а й у перенаселенні півострова. До окупації в Криму мешкало 2 млн осіб, а тепер зареєстровано 3 млн. Приміром, у Севастополі було 200 тис осіб, а зараз уже 550 тис. Мовляв, окупанти й далі продовжують завозити людей до міста. Окрім того, десь удвічі побільшало і російських військових.
"Поки Росія жалілась усьому світові, що в Криму немає води, там усе літо тривав активний туристичний сезон. У період водної кризи і пандемії "ковіду" Крим відвідало 3,5 млн туристів. У Севастополі відкрили шпиталь для лікування коронавірусу всіх російських військових, зокрема й на кораблях. Тобто з одного боку росіяни кажуть, що нема води, а з іншого – продовжують завозити людей на лікування, на відпочинок і на військову службу", – зауважила Волошина.
Окрім цього, за її словами, навколо трьох заводів українського бізнесмена Дмитра Фірташа, які працюють на російський оборонний комплекс, цьогоріч з'явилися нові свердловини, які викачують воду з підземних сховищ. Це призводить до засолення ґрунтів.
"З одного боку для людей питної води нема, а ось для військових баз і промислового комплексу – повне зелене світло. Нещодавно окупанти запропонували відрізати від води райони в Сімферополі, де проживають кримські татари, задля її економії. Ось до чого призвело господарювання Росії в Криму", – підсумувала активістка.
Проблеми з водою в Криму сезонного характеру, вважає Михайло Яцюк, заступник директора в Інституті водних проблем і меліорації НААН. Мовляв, взимку ситуація більш-менш вирівнюється, навесні починає загострюватися, а влітку доходить мало не до гуманітарної катастрофи. Проте осінньо-зимові опади мають більш-менш стабілізувати ситуацію. Принаймі в цьому сезоні.
"Крим повністю залежить від природно-кліматичних умов. Осінні опади незначно, але покращать ситуацію. Чому незначно, бо підземні води вичерпуються, а поверхневі повністю залежать від погодних умов. Ті опади, що випадають, не формують стоків, а йдуть на поповнення вологозапасу ґрунтів і водних басейнів. Якщо їх мало, вони випадуть, а потім випаряться і стоки не сформуються", – пояснив він.
Поміж тим Росія через різні міжнародні майданчики намагається змусити Україну відновити постачання води через Північно-Кримський канал і звинувачує офіційний Київ у "порушенні прав кримчан на безпечну питну воду". Тепер це питання лобіює постійне представництво Росії при ООН у Женеві, на що представник України при ООН Сергій Кислиця сказав, що обговорювати відновлення постачання дніпровської води в окупований Крим можна лише в тому разі, якщо Росія офіційно звернеться з таким проханням до влади України й визнає себе країною-окупантом.
А тим часом воду кримчанам продовжують подавати за графіком, а окупаційна влада порадила людям витрачати не більше ніж 4 літри води на добу для приготування їжі й пиття. Стільки ж на гігієнічні потреби й до 18 літрів на санітарні.