Коли Масниця у 2025 році: значення свята

Масниця символізує прощання з зимою та зазивання весняного тепла. Дати щорічно змінюються, адже прив’язані до святкування Великодня. Це особливий період народних гулянь, обрядових дійств та смачних страв, який триває тиждень перед Великим постом. На Масницю готують млинці та вареники з різними начинками.

Цей тиждень у народі часто називають Сиропусним, Сирним, Колодієм, Заговинами або Запустами.OBOZ.UA розповідає, коли у 2025 році українці святкуватимуть Масницю.

Коли Масниця у 2025 році

Масницю відзначають напередодні Великого посту. Це найдовший і найсуворіший піст, що триває 48 днів. Цьогоріч дати Великого посту однакові для нового, так і для старого стилю – він розпочнеться 3 березня і закінчиться 19 квітня.

А Масниця припадає на період з 24 лютого по 2 березня.

Історія Масниці

Масниця – це одне з найдавніших слов'янських свят, що має глибокі історичні корені. Її витоки сягають ще язичницьких часів, коли люди вшановували сили природи і вірили в циклічність життя.

Масницю пов'язували з культом Сонця – вона символізувала перемогу весни над зимою, пробудження природи і початок нового сільськогосподарського циклу. Багато звичаїв Масниці мали на меті забезпечити добрий урожай, здоров'я худоби і достаток родин.

З прийняттям християнства на Русі, Масниця не зникла, а набула нових рис. Церква намагалася пристосувати язичницькі обряди до християнських канонів, надавши їм нове значення. Відтепер Сирний тиждень закінчується у переддень Великого посту. Масниця уособлює духовне очищення перед Великим постом, можливість попросити прощення у близьких і примиритися.

У цей період ще доволі холодно і морозно, але давнину наші предки говорили: "Тріщи, не тріщи, та вже минулися Водохрещі" та "Не до Різдва йде, а до Великодня".

Традиції Масниці

Кожен день Сирного тижня має особливі традиції:

• понеділок – зустріч Масниці, у цей день влаштовували народні гуляння;
• вівторок у народі називали "заграваннями": прийнято було влаштовувати оглядини для юнаків та дівчат, щоб після Великодня можна було грати весілля;
• третій день Масниці називають "ласункою" – у родинах влаштовували святкові вечері, а свекрухи мали обов’язково запросити в гості зятів. На святкові столи подають млинці з різними начинками та інші частування: вареники, сирні запіканки, коржі, страви з картоплі та овочів тощо;
• четвер – мав назву "розгуляй": люди збирались разом, співали, танцювали, куштували святкові страви та весело зустрічали весну;

• п'ятниця – так звані "тещині вечірки", коли зяті обов'язково повинні запросити тещу до себе в гості;
• субота – посиденьки зовиці: невістки запрошують у гості свекрух;
• неділя – день прощення. В останній день Масниці відбувається перехід у період посту. Для очищення душі люди просять одне в одного пробачення за всі образи та гріхи. Відповідати слід словами: "Бог простить і я прощаю".

Що не можна робити на Масницю

Хоча Масниця – це час веселощів і гулянь, є деякі традиційні заборони та прикмети, яких люди дотримувалися протягом століть. Наприклад, не можна відмовлятися від млинців, адже вважається, що перший з'їдений млинець приносить здоров'я на весь рік.

Не можна лихословити, сваритися, ображати інших, бо Масниця – це час для примирення і прощення.

Нудьгувати і сидіти вдома також не варто – Масницю потрібно проводити активно, з друзями та родиною.

Поганою прикметою вважається викидання сміття пообіді весь Сирний тиждень.

Дівчатам і жінкам не радили прясти, та й взагалі існувало повір’я, що Масниця – не час для важкої роботи та рукоділля

А ще в народі кажуть, що добрі справи під час Масниці принесуть удачу на весь рік.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як святкують четвертий день Масниці та чому його називають днем "розгулу".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.