Кардинальна реформа: яку революцію готують в освіті України

Фундаментом сінгапурського "економічного дива", крім іншого, була масштабна реконструкція системи освіти. За неї всерйоз взялися і в Україні - прийняття найбільш кардинальної за всі роки незалежності реформи в цій сфері заплановане на осінь. І Кабінет міністрів, і президент Петро Порошенко закликають Верховну Раду не зволікати. Та й спікер парламенту Андрій Парубій пропонує почати сьому сесію саме з закону "Про освіту".

І все ж концепція профільного міністерства не має однозначної підтримки в Раді, незважаючи на внесення близько тисячі поправок. Критично з точки зору видаткової частини оцінюють реформу і в Мінфіні. Для підстраховки Міносвіти навіть домовилося про фінансування деяких змін в початковій освіті в разі неприйняття закону восени.

"Обозреватель" тим часом розібрався, які зміни чекають українців, якщо в парламенті все ж знайдуться голоси за давно назрілу, але вкрай дискусійну реформу.

Не "розпорошуватися"

Реформа від Міносвіти передбачає багато радикальних перетворень. Для початку старшу школу планують зробити профільною. Саме тому кілька предметів схожої тематики будуть об'єднувати в один, щоб приділяти більше часу профільним заняттям.

Читайте: Гаряча осінь в Раді і Кабміні: які зміни готують для українців

Школи самі вирішуватимуть, які курси інтегрувати. Наприклад, міністерство вважає, що багато навчальних закладів вважатимуть за краще об'єднати в один предмет історію України зі всесвітньою історією.

Автори реформи вважають, що це дозволить учням не "розпорошуватися" на заняття, які не знадобляться в майбутньому, але при цьому засвоїти необхідний обсяг інформації для загального розвитку. У свою чергу критики концепції попереджають: такий підхід може призвести до зниження інтелектуального рівня українців.

12-річка will come back

У разі прийняття реформи Україна перейде на 12-річну освіту. Додатковий рік навчання в профільній старшій школі, по суті, буде замінювати перший рік навчання у вузі. Тому для отримання диплома бакалавра студенти будуть вчитися не чотири роки, а три.

Читайте: 1 вересня близько: скільки коштує зібрати дитину в школу

Ця система успішно функціонує в більшості західних країн. На території Європи 11-річка збереглася тільки в Україні і Білорусі. З найближчих сусідів - ще в Росії.

Втім, в 2002 році Україна вже зробила не надто вдалу спробу перейти на 12-річну освіту. Уже в 2010 році за часів міністра освіти Дмитра Табачника країна повернулася до 11-річки. Ключовий аргумент тодішнього Кабміну - несхвалення суспільства, нібито майже 80% українців виступали проти 12-річки. Але тоді реформа не прижилася ще й тому, що в Україні так і не створили мережу профільних шкіл.

Автономію - школам, свободу - вчителям

Міносвіти хоче зробити школи більш автономними. Якщо реформу приймуть, оцінкою викладання займеться Державна служба якості освіти, а не органи місцевого самоврядування.

Читайте: В українських школах встановлять термінали і відкриють Шевченківські світлиці

Ще одна новація - директорів шкіл будуть відбирати на конкурсі. За задумом уряду, така система дасть можливість зайняти керівну посаду навіть молодим фахівцям, які доведуть свій професіоналізм. До того ж, директора отримають більше свободи, наприклад, в сфері комплектації шкільного штату. Більш незалежним стануть і вчителя. Вони зможуть самостійно формувати програму навчання і розподіляти кількість годин.

Зрівнялівка

Паралельно з автономізацією відбудеться і зрівнялівка всіх загальноосвітніх установ: ті, що відносяться до середньої ступені, стануть гімназіями, а старша школа буде представлена ​​тільки ліцеями. На думку Міносвіти, це повинно припинити "зловживання статусом".

Читайте: Цькування дітей в школах України: в ЮНІСЕФ озвучили моторошні дані

Більш того, уряд хоче легалізувати всі види навчання, зокрема неформальну та домашню освіту. Якщо діти зможуть документально підтвердити відповідний рівень знань, отриманий поза школою, їм не доведеться додатково здавати іспити та писати контрольні.

Надбавка за кваліфікацію

Важлива складова реформи - підвищення кваліфікації вчителів. Викладачі самі зможуть вибирати, де і як покращувати свої знання. Це можуть бути і інститути післядипломної освіти, і фізичні особи. Наступний етап - добровільна сертифікація, після успішного проходження якої вчителі будуть три роки отримувати надбавку в 20% окладу.

Читайте: Школа майбутнього: геніальні винаходи, які повинні бути в кожному навчальному закладі

Крім цього, прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв підняти зарплати працівникам освіти на 25% з наступного року. Але варто зазначити, що до узгодження Держбюджету-2018 ще далеко.

Мовний компроміс

Незважаючи на те, що деякі критики концепції звинувачують Міносвіти в тотальній українізації шкіл і порушенні прав нацменшин, в реформі знайдений досить вдалий мовний компроміс.

Читайте: Рада дозволила особливим дітям навчатися в звичайних школах

Задумка така: у початковій школі дітям викладатимуть мовою нацменшин, але вони зможуть вивчати і українську мову. У середній школі планується дотримуватися мовного балансу. У старшій навчання відбуватиметься на державній мові, а мова нацменшин стане окремою дисципліною.

У вищих навчальних закладах навчання від першого до останнього курсу буде здійснюватися українською.

Навіть в разі успішного прийняття реформи освіти восени нововведення будуть впроваджуватися поступово. Головна заковика криється в фінансуванні. За словами Гройсмана, для цього знадобляться $3 мільярди. Прем'єр уже пояснив, що в України просто немає коштів на проведення швидкої реформи, тому модернізація буде розтягнута на декілька років.