Його тіло знайшли біля берегів Болгарії: під Києвом попрощалися із загиблим командиром "Привида Києва"
У Бучі на Київщині попрощалися з військовим льотчиком, полковником Михайлом Матюшенком, який загинув під час виконання завдання над Чорним морем ще 26 червня. Його тіло знайшли два тижні тому біля узбережжя Болгарії, а тіло штурмана шукають досі.
Матюшенко керував групою льотчиків, яких прозвали "привидами Києва". Вони й досі продовжують захищати небо України.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Просив поховати його в Бучі
Полковник, 61-річний Михайло Матюшенко із позивним "Дід" свій останній бій провів над Чорним морем 26 червня.
"Вони з іншими льотчиками виконали завдання і вже отримали наказ повертатися. Проте сталося непоправне. Усі подробиці того бою я розповісти поки не можу, але знаю, що його СУ-25 збила ворожа ракета ППО. Він зробив усе, щоб ця ракета не вразила нікого з його учнів ескадрильї. Сам він загинув. Тіло виявили два тижні тому в морі біля берегів Болгарії, а його штурмана ще шукають", – розповів нам друг льотчика Анатолій Кушнірчук.
За словами товариша, Матюшенко завжди казав, що хоч би що з ним трапилося, але поховати його мають у рідній Бучі під Києвом. "Якщо навіть від мене мало що залишиться, все одно кремуйте і привезіть до Бучі. У понеділок 3 жовтня з ним прощалися, прийшло дуже багато людей. Протягом двох годин вони стояли в черзі, щоб попрощатися з ним", – каже Кушнірчук.
Під час прощання в небі літав винищувач – так за традицією льотчики віддають честь своєму побратиму.
Був "пілотом №1"
Михайло Матюшенко все своє життя присвятив небу. Він був "пілотом №1", найкращим фахівцем. "Він возив трьох президентів України. Йому могли зателефонувати будь-коли, і він завжди був готовий летіти", – каже його друг.
Найкращий фахівець, фахівець найвищої категорії, він міг керувати будь-яким судном – цивільним чи військовим. Хоч АН, ТУ, хоч Airbus, Boeing, Falcon, СУ, Міг, ІЛ. До початку війни у 2014 році Матюшенко очолював приватну авіакомпанію, підготував багато молодих пілотів та штурманів.
Однак, як тільки Росія в 2014 році розв'язала війну на Донбасі, він повернувся до своєї 40-ї бригади тактичної авіації. Через вік, тоді йому було 53 роки, він був військовим пенсіонером, отримав позивний "Дід".
Перед початком повномасштабного вторгнення РФ він багато розмовляв зі своїм товаришем, багато курив. Він розумів, що вторгнення буде, але цього не боявся. "Ось побачиш, Анатолію, мої учні-соколи тоді перетворяться на привидів і будуть знищувати ворога в небі", – так він завжди говорив. Їхня ескадрилья справді наводила жах на ворогів у небі над Києвом, і не тільки", – розповідає Кушнірчук.
У загиблого пілота залишилася сім'я – дружина, дочка, онук, брат. І багато друзів, які пам'ятатимуть про нього, як і вся Україна.