Ізолятор тимчасового тримання не для всіх: кого хочуть одразу переводити до СІЗО

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №9655/П, який може досить сильно вплинути на долю українських громадян, котрі з тих чи інших причин потрапили до ізоляторів тимчасового тримання (ІТТ). Подробиці про нову законодавчу ініціативу – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Новий документ має назву "Про внесення змін до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та деяких законів України щодо вдосконалення процедури забезпечення заходів безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві". І в законопроєкті серед іншого пропонується внести зміни до статті 23 Закону "Про Національну поліцію", виключивши положення щодо утримання засуджених в ізоляторах тимчасового тримання.

Тут варто пояснити, що стаття 214 КПК має назву "Початок досудового розслідування". А під формулюванням "забезпечення заходів безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", мається на увазі більш справедливе ставлення до громадян, які підозрюються у скоєнні правопорушення чи злочину.

Яка різниця між ІТТ та СІЗО

Ізолятор тимчасового тримання (колишня назва – камера попереднього ув'язнення, КПЗ) – це місце тримання під вартою при територіальних органах внутрішніх справ або органах прикордонної охорони, призначене для тимчасового утримання осіб, затриманих через підозру. І тут два головні слова – "тимчасове" і "підозра".

Підозра у кримінальному процесі – формальне затвердження чи припущення правоохоронних органів про причетність певної особи до злочину, що ґрунтується на неостаточних результатах розслідування. Тобто нічого до ладу не доведено, і людина тимчасово утримується в ІТТ.

Одночасно існує СІЗО, слідчий ізолятор – це місце ув'язнення, яке забезпечує ізоляцію підозрюваних і обвинувачених, які взяті під варту, а також підсудних та засуджених. При цьому слід зазначити, що ІТТ перебувають під юрисдикцією Національної поліції, а СІЗО – у віданні Державної кримінально-виконавчої служби України. Вона є однією зі структур Міністерства юстиції.

За чинним законодавством, нині у ІТТ можуть перебувати особи:

– затримані за скоєння адміністративних правопорушень;

– затримані за скоєння кримінальних правопорушень;

– особи, щодо яких як запобіжний захід застосовано утримання під вартою;

– особи, піддані адміністративному арешту;

– обвинувачені;

– засуджені.

Законодавство України дозволяє утримувати затриманих в умовах ізолятора тимчасового тримання від 3 до 30 діб. Але насправді цей час може продовжуватися.

"Утримання понад визначений законом час обумовлене низкою причин: із СІЗО складніше викликати заарештованого на допит – існують певні проблеми з вивезенням заарештованого за межі слідчого ізолятора: необхідно додатково оформляти спеціальні документи. Умови роботи з арештованими у СІЗО поступаються умовам роботи в ІТТ із позиції оперативного проведення слідства", – пояснює OBOZ.UA керівниця юридичної фірми, колишня директорка Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги Наталія Костишин.

Явних злочинців – майже одразу до СІЗО

Змінами у законодавстві, які передбачає законопроєкт №9655/П, пропонується виключити із переліку – кого можна тримати в ІТТ. Це особи, щодо яких як запобіжний захід застосовано утримання під вартою, а також обвинувачені та засуджені.

У принципі, це резонно. Як можна ставити на одну дошку добропорядного громадянина, який отримав, наприклад, у п'яній справі 15 діб за дрібне хуліганство, з людьми, які підозрюються у корупції, вбивстві та насильстві?

"Безумовно, людям, які підозрюються у скоєнні кримінальних злочинів і яким висунуті звинувачення (тобто вони перейшли до категорії обвинувачених), необхідно законодавчо змінювати запобіжний захід і переводити до СІЗО", – каже OBOZ.UA керівний партнер в адвокатському об'єднанні "Войченко та Дульський" Сергій Войченко.

"В ІТТ мають утримуватися саме тимчасово люди, які вчинили адміністративні правопорушення, і ті, кому ще не висунуто звинувачення. Тобто підозрювані. Ну точно ніяк не обвинувачені. Їх мають переводити до СІЗО", – каже OBOZ.UA голова підкомітету з кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Юлія Яцик.

Так чи інакше, 20 лютого профільний парламентський комітет рекомендував ухвалити законопроєкт №9655/П у першому читанні.