"Ізольовані гетто": журналісти розповіли, як живуть переселенці з Донбасу
Тимчасові модульні поселення, побудовані для вимушених переселенців з Донбасу в 2015 році, сьогодні перетворюються в неблагополучні ізольовані гетто.
Журнал "Новое время" розглянув ситуацію в харківському модульному містечку, побудованому для тимчасового розміщення переселенців взимку 2015 року, на місці якого раніше був смітник, передає УНІАН.
Містечко, що складається з різномодульний німецьких будівельних вагончиків, було побудоване на кошти уряду Німеччини і німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ.
Читайте: Розірвали рот за російську мову: дика історія з переселенцем на Сумщині виявилася фейком
Поселення, як зазначається, будували ненадовго: термін його експлуатації закінчився ще рік тому. У деяких місцях протікає дах, вийшла з ладу деяка побутова техніка. Але люди не поспішають виселятися. Житло, яке пропонувалося як тимчасове, - на три-шість місяців - стало для більшості постійним.
Зараз в харківському модульному містечку живуть 249 осіб. 90% з них соціологи назвали б людьми соціально вразливих категорій - інваліди, пенсіонери, багатодітні сім'ї.
Подібних поселень в Україні сім - в Запоріжжі, Павлограді, Кривому Розі, Нікополі, Кам'янському та Дніпрі. В цілому їх відкриття обійшлося в €25 млн. У всіх містечках в більшій чи меншій мірі спостерігаються одні і ті ж проблеми.
За словами голови правління громадської організації "Станція Харків" Алли Фещенко, жителі харківського поселення не можуть повноцінно інтегруватися в суспільство.
"Люди роками живуть одними і тими ж проблемами, варяться у власному соку. Яка інтеграція, якщо вони взагалі не спілкуються із зовнішнім світом?"- заявила вона.
Активістка стверджує, що частина людей в таборі "розуміють, в якому кошмарі вони живуть, але у них немає інших варіантів".
Фещенко зазначає, що за три роки в містечку утворилася своя ієрархія і закони: "Можуть побити своїх же, якщо щось не подобається".
Читайте: В "ЛНР" оголосили полювання на чоловіків: спливла історія переселенця з Києва
Благодійні організації та місцева влада забезпечили переселенців всім необхідним і продовжують надавати допомогу, хоч і в менших масштабах. Волонтери констатують, що багато хто з їхніх підопічних приростають до цих гуманітарних "милиць" і вже не можуть без них обходитися.
"Найстрашніше, що в деяких містечках починають формуватися своєрідні гетто", - констатує Григорій Селіщук, директор департаменту гуманітарних програм благодійного фонду "Карітас Україна", який допомагає людям, постраждалим від війни на Донбасі.
За його словами, жителі цих поселень нещасливі, і сприймають своє тимчасове житло як зло, з яким треба миритися.
Поспілкувавшись з мешканцями харківського поселення, журналісти прийшли до висновку, що закрита система - ідеальне живильне середовище для різного роду конфліктів. У поселеннях панує напружена атмосфера.
Переселенці відчувають не тільки психологічний, а й фізичний дискомфорт. У літню спеку металопластикові контейнери нагріваються і перетворюються в "термос" - перебувати в них неможливо. Тому всупереч правилам в харківському селищі дозволили встановлювати кондиціонери.
У той же час експерти говорять, що модульні городки як ідея тимчасового житла хороші як швидка допомога і абсолютно провальними як довгостроковий проект.
Читайте: Виплати пенсій переселенцям: що відбувається зараз в Україні
Харківське містечко, при цьому, вважається найуспішнішим - в інших ситуація значно гірша.
"Навіть таксисти відмовляються туди їхати, - згадує свій досвід відвідування модульного містечка в Кривому Розі Руслан Калінін, голова Всеукраїнської асоціації переселенцев.- Люди, які там живуть, не стимульовані працювати. Це неблагополучні, часто члени багатодітних сімей. Вони отримують допомогу від держави, роботи навколо немає, але і їхати вони не хочуть. Процвітають алкоголізм, наркоманія".
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше на Херсонщині розгорівся мовної скандал через переселенців.