19 грудня 2011 року. Я вперше заходжу в кабінет директора Поліграфкомбінату "Україна". 15 хвилин потому лунає телефонний дзвінок. Мій співрозмовник — Юрій Сидоренко. Власник консорціуму ЄДАПС (нині IIG). Компанії, яка на той момент "контролювала" випуск усіх ідентифікаційних документів у країні.
Саме "контролювала", адже просто відібрала цю функцію у держпідприємства, оголосивши всім, що нібито тільки вони мають якісну технологію виробництва. Маячня.
Але повернемося до тої телефонної розмови, шкода стенограми немає
– Ти залишаєш все, як є, і живеш спокійно, ні в чому не відмоляючи собі, - каже мені Сидоренко. Самі розумієте, що він мав на увазі. А комбінат тоді вмирав, бо тупо був ледь рентабельний через ЄДАПС.
Я опинився перед вибором. Отримувати щомісяця конверт "за слухняність" і стати, по суті, останнім директором Поліграфкомбінату "Україна".
Або ж не зраджувати своїм принципам і меті під назвою "електронна держава".
Так, я говорив про це ще доки це не стало мейнстрімом
Для тих, хто мене дуже добре знає, вибір був зрозумілий. З ЄДАПСом я розпочав війну. Паралельно закладаючи фундамент електронної держави під назвою id-карта.
До речі, вперше я побачив, як це працює, у Сінгапурі, і був дуже сильно вражений.
Я почав розбудовувати комбінат. Закуповувалася техніка, фахівці комбінату їздили по всьому світу, вивчали технології, і намагалися створити свої... І ми створили.
Тим часом, на мене "лилося" зі ЗМІ, влаштовувалися кримінальні переслідування. Тож, що таке свавілля часів Януковича, я відчув на собі. Так тривало до 2014 року.
У 2015 році "Україна" стає держпідприємством, яке випускає перші біометричні паспорти, що відповідають всім світовим трендам з точки зору захисту та якості; а з 2016-го - надсучасні ідентифікаційні карти з електронним носієм. А потому і решту доків.
Тобто виготовленням документів почала займатися виключно держава. Так само, як це робиться в усіх цивілізованих країнах світу. Адже ми говоримо про захист персональних даних!
При цьому ми знизили ціни на документи. А прибуток комбінату збільшився в 100 разів. Тому коли мені кажуть, що держава - поганий власник, я дуже голосно сміюся.
Проте з дна знову постукали. І знову ЄДАПС, але під іншою назвою. Тепер вони - IIG. Інноваційна індустріальна група
Чорнуха — це перше, з чого вони розпочали своє "повернення". Таке притаманне безпринципним істотам, штош.
Обливати брудом почали існуючі в країні документи, намагаючись знову втюхати своє обладнання та свої послуги. А про те, скільки чорних матеріалів на "зливних бачках" публікуються про мене, я вже й не кажу.
І всю цю локшину вони навішують новому керівництву країни. Бо ж в Офісі Президента вже не пам'ятають, а скоріш за все і не знають, що таке ЄДАПС.
Однак, щоб бути в темі, досить пошаритися в гуглі. Всі скандали, пов’язані з корупційними схемами ЄДАПС; всі матеріали за 10-річну історію існування цих шахраїв в Україні є в мережі.
Із зовсім новенького.
Якийсь адвокат Євген Павловський, кажуть мені, подав заяви до СБУ і прокуратури щодо порушення кримінальних справ проти мене
А Євген Павловський, якщо що, це багаторічний генеральний директор консорціуму ЄДАПС (IIG). Це окрім своєї адвокатської діяльності.
Прекрасно розумію, для чого це робиться. Але у вас, хлопці, нічого не вийде (точно знаю, що ви мене читаєте.
Я не готовий віддати персональні дані своєї сім'ї і всіх українців у руки шахраїв з кримінальним минулим. Я надто багато сил витратив задля їхнього захисту.
В 2014 році я повернув до життя держкомбінат "Україна", а вас, шахраїв, викинув з ринку виробництва документів. І зараз можу це повторити.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...