Інфекціоніст Дубровський: Україна пройшла переломний момент в епідемії COVID-19. Напевно, найгірше позаду

В Україні на коронавірус перехворіло уп'ятеро більше осіб, ніж показує офіційна статистика, а отже, переломний момент епідемії міг випасти на жовтень-листопад 2020 року. Нині кількість госпіталізації хворих зменшилась у рази, тому навесні розвиток епідемії може значно уповільнитись. Здається, найгірше вже позаду – сказав в інтерв'ю OBOZREVATEL відомий лікар-інфекціоніст Євген Дубровський. Він лікує хворих на COVID-19 у найбільшому госпіталі України – столичній 4-й лікарні.

– З огляду на щоденну невелику кількість хворих, епідемія коронавірусу в Україні підходить до кінця?

– Аналітики розділилися на два табори. Одні вважають, що через мутації вірусу і незрозумілу відповідь нашої імунної системи на них – найгірше попереду. Мовляв, Україну може чекати те, що зараз відбувається у Великобританії чи в Штатах.

Але є інша думка. Що все найстрашніше вже позаду. Ми не знаємо, скільки реально людей перехворіло… Наша статистика дуже далека до правдоподібної не лише через технічні проблеми, а й тому, що дедалі більше людей лікується самостійно й не тестується. І тому не потрапляє в статистику. Загалом, ми думаємо, що можна сміливо множити офіційну цифру перехворілих на 3 чи 5.

Якщо дійсно перехворіла половина населення – нічого страшного вже не трапиться. Не доведено, щоб штами викликали повторні захворювання. Це маячня. Навіть британські вчені чітко наголошували, що мутований вірус може легше передаватися, але він не викликає більше смертельних випадків чи повторних захворювань.

Мутації вірусу не спрямовані на те, щоб він став більш злим чи суворим. Щоб вижити, йому навпаки варто слабшати. За аналогією, наприклад, герпесвіруси, вірус гепатиту С та ВІЛ працюють так, щоб якомога довше жити в організмі людини.

Думаю, найстрашніше в Україні вже позаду. Але побачимо.

– Найгірше було восени – жовтень-листопад?

– Це могло бути переломним моментом. Останні два місяці, грудень та січень, чітко показують нам, що кількість звернень впала в рази. Не думаю, що спрацював карантин, бо ми всі бачили масові гуляння, походи в гості, шумні вечірки, Буковель, потяги тощо. Не було і тривалих морозів, які би розірвали ланцюжок. Очевидно, що великий відсоток українців уже перехворів. Навіть ті, хто хворіє зараз, не заражають інших у такому масштабі, як було раніше.

По всіх ковідних госпіталях впали показники госпіталізованих хворих. У нас (4-та лікарня у місті Києві, найбільший госпіталь для лікування хворих на COVID-19, розрахований більше ніж на 400 ліжко-місць. – Ред.) повно вільних ліжок, є кисень, є всі безкоштовні ліки. Ми можемо зараз приймати і середньоважких хворих, і навіть за бажання – легкі форми. Те, чого ми не могли собі раніше дозволити. Але і їх немає. Показники госпіталізації дуже низькі.

– Це якась фантастика, бо Європа палає, Штати теж, а в Україні все добре. Чому так?

– Мене це теж дуже дивує. Стежу на новинами, спілкуюся з колегами з-за кордону і всі говорять про жорсткий карантин. Найімовірніше, вони ще не перехворіли в такому масштабі, як ми. У них переломний момент ще не настав.

З іншого боку, попри всю критику нашої медицини, вона не просто витримала, а й навіть показала взірець, що робити із такими масштабними епідеміями.

– У чому це проявляється?

– Великі шпиталі досить швидко почали приймати величезну кількість хворих. Ми приймали будь-яку кількість хворих без усяких проблем. Це перше.

Друге. Чимало українців мали доступ до лікаря. Госпіталь без всяких направлень і довідок приймав за самозверненням величезну кількість пацієнтів. Важких ми госпіталізували без винятків. І хоча я є противником дистанційного лікування – це неправильно та малоефективно – великий відсоток хворих було зорієнтовано та проліковано сімейними лікарями без ускладнень амбулаторно. Хоча були й серйозні недоліки. Про них ми всі знаємо та пам’ятаємо. Честь та шана високопрофесійним сімейним лікарям. Найбільший тягар впав саме на них.

– Чого немає у Європі?

– Так, у них цього нема. Інколи дистанційна лікарська підтримка пом’якшувала перебіг захворювання. Хворі вживали препарати, особливо для розрідження крові, правильні вітамінні комплекси, були попереджені про непотрібні ліки. Це дозволило багатьом пацієнтам не впасти у важкі форми. А в деяких країнах хворим радять пити парацетамол і сидіти вдома. Середній термін очікування візиту до лікаря в них тиждень, а то й більше.

– А тим часом активно приєднується бактеріальна інфекція?

– Коронавірус небезпечний своїми ускладненнями. Не антибіотики рятували людей, а вчасне призначення кроворозріджувальних препаратів. Коронавірус б’є по серцево-судинній системі, викликаючи утворення тромбів, мікротромбів, які провокують інсульти, інфаркти, тромбоемболічні ускладнення в легенях. Основна група ризику – пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, люди з надмірною вагою, діабетом. Якщо сімейний лікар, навіть не бачивши своїх пацієнтів (що не є правильним), надавав правильні рекомендації – це могло врятувати їх від важких наслідків, чого ми в Європі не спостерігаємо.

І третє, стресовий фактор й паніка дуже шкодять людині. В таких важких суворих ізоляційних умовах, коли не можна вийти надвір, не можна гуляти, відпочивати, поїхати на море – це все стрес, який підточує й руйнує сили організму. Він стає погано захищеним від інфекцій, зокрема й від коронавірусу.

І хоч українці не є здоровою нацією, на жаль, швидко переключились і налаштувались на краще. Багато хто влітку зміг відпочити, оздоровитися, отримали заряд імунітету на зиму. Тому й немає катастрофи. Зачиніть дітей на рік у квартирі, без повітря і прогулянок – от і буде вам хвора слабка нація.

– Яка "ціна питання"? Офіційно від COVID-19 у нас померло 24,5 тисячі українців, однак згідно з даними Держстату, торік щомісяця помирало на 7-9 тис. більше людей, ніж позаминулого року.

– Смертність від коронавірусу є, і я навіть упевнений, що вона занижена, бо не всі зверталися по допомогу. Є люди, які померли без правильного діагнозу. Але справа навіть не в цьому. Коронавірус закрив медичну допомогу з інших захворювань. Були припинені планові операції, онко- та ендокринологічна допомога, закриті профільні відділення, особливо серцево-судинні. Люди начебто тримаються, однак кількість невиліковних хронічних захворювань наростає і рано чи пізно вистрілює. І не забуваймо все ж таки, в жовтні-листопаді у нас був пік захворюваності на COVID-19.

– Ви майже рік лікуєте хворих на коронавірус, як вважаєте – це справді природний вірус чи він усе-таки був випадково випущений із лабораторії в китайскому Ухані?

– Ми цього ніколи не дізнаємось, бо Китай знищує, закриває данні, не допускає спостерігачів для розслідування епідемії. Ті наслідки, які COVID-19 лишає в організмі людини, – інколи абсолютно непояснювані. Він настільки різний та неочікуваний, кожен хворіє по-різному. Таке розмаїття збиває з пантелику. Особливо важко розібратись у постковідному стані деяких пацієнтів.

Проте є й цікаві оптимістичні спостереження. Точно є прошарок людей, які не захворіють взагалі. Їхня імунна система побудована так, що не впускає цей вірус. Він не може ніде причепитися або ж швидко руйнується неспецифічними вродженими факторами. На практиці бачимо людей, які не хворіють, хоч реально мають близький контакт. Таке є й серед лікарів. Справа не в костюмах захисту, ми все одно робимо помилки, десь контактуємо – неможливо захищатися постійно правильно.

– Лікарі кажуть, що, окрім серцево-судинної, коронавірус також впливає на нервову систему, у багатьох порушується пам’ять аж до провалів.

– Цей вірус – нейротропний, може діяти на нервову систему. Як саме та через які рецептори він проникає в нервову систему, ще належить розібратись. Але є й інший механізм пошкодження ЦНС (центральної нервової системи. – Ред.). COVID-19 ініціює порушення роботи серцево-судинної системи та викликає появу тромбів. Мікротромби можуть потрапляти в судини, які кровопостачають нервову систему, та призводити до патологічних наслідків.

Загалом, одужання від коронавірусу настає дуже швидко: на 12-14-й день у більшості випадків його вже немає в організмі. Вся важка симптоматика – це наслідки неправильної роботи імунної системи та розладу протизапального процесу. Некориговані процеси здатні завдати нам дуже великої шкоди. Якщо все нормально – людина одужає, і коли відновиться – все буде добре. Якщо ж були важкі наслідки з набряком легень, появою великої кількості мікротромбів – відновлення займе значно більше часу.

– Вакцинація може стабілізувати ситуацію з епідемією?

– Ми ще не знаємо, чи справді вакцинація є панацеєю від коронавірусу. Поки що в нас немає повних даних ні про що. Але для України вже цей рік справді може бути значно оптимістичніший. До кінця весни епідемія має перейти в фазу значного зменшення, однак коронавірус уже ніколи не зникне і стане сезонним захворюванням, який робитиме нам періодично спалахи.

Ще один дуже важливий момент: перехворілим на коронавірус не варто робити вакцинацію. Це розбиває все наше розуміння про інфекційний процес. Людина вже впоралась, вона одужала. І справа навіть не в антитілах, бо це лише один із імунних захистів. У нас є ще клітини захисту, які є набагато потужнішими за антитіла. Якщо брати аналогію з вірусом грипу, то цього клітинного імунітету має вистачити на 2-4 роки. Якщо клітинний імунітет сам упорався із коронавірусом – антитіла можуть і не виробитись. Ми помічали, що люди, які дуже легко хворіють, не мають антитіл, і тут немає нічого страшного. Захворіти вдруге – дуже низька ймовірність. Загалом антитіла повільно зменшуються з часом в усіх перехворілих, проте залишаються Т-клітини.

Вдруге на коронавірус хворіють дуже рідко, переважно це ті, хто загалом по життю має проблемний імунітет.

– Лікарі кажуть, що надалі коронавірус чіплятиме переважно людей у віці.

– Він чітко нам показав, що є небезпечним для певної групи ризику. Молоді, здорові, діти, підлітки, вагітні хворіють дуже легко. Навіть якщо в декого із них КТ показало 30-40% ураження, то це дуже умовно. Це не означає, що "згоріло" 30% легень. Найімовірніше – це ділянки набряку зі значним накопиченням гіалуронової кислоти, яка поглинає воду. Але це відновлюваний процес.

Тим, хто, на жаль, отримав постковідні наслідки, треба звернутись до профільних спеціалістів (кардіолог, ендокринолог, невролог) та долікуватись правильно.

Якщо у вас не було серйозних наслідків інфекції – повертайтеся до звичного життя. В перший місяць не треба робити значних фізичних навантажень, варто багато гуляти, нормально їсти, висипатися та відновлювати свій імунітет. У спортзали й басейни краще не ходити, бо все-таки можуть бути ділянки в легенях, які ще не відновилися. Навантажувати їх не варто.

Але загалом ситуація благополучна. Досить зациклюватись на COVID-19. Треба жити далі та скоріше перегортати цю сторінку.