Блог | Ігри, в які грають українці

Я з повагою ставлюся до боротьби сексуальних меншин за свої права. Я не бачу нічого негативного в прайдах - хоча сам далекий від гей-культури. Для мене головне - толерантність суспільства, його готовність до поваги до особистості та її прав. Той, це ходить до церкви, має поважати того, хто ходить в мечеть. Віруюча людина повинна поважати агностика або атеїста. Представник сексуальної більшості має поважати представників меншості. Чоловік має поважати жінку. Колір шкіри, стать, національність, політичні переконання, сексуальна орієнтація, віра - не привід для конфронтації, а причина для радості. Радості людини, що народилася у настільки різноманітному світі. Світі, в якому один крок від життя до смерті і від любові до ненависті. Ось чому так важливо те, що переконує нас у важливості життя і любові. Ось чому так огидно те, що призводить до смерті і ненависті. Навіть коли це виправдовується інтересами держави, більшості, віри.

Читайте: ЛГБТ. Реквием по норме

Але не менш огидний цинізм. Цинізм в якому ми живемо. А ще ми живемо у відсталому архаїчному суспільстві, яке тільки починає свою подорож в сучасність. І темпи його розвитку не змінять ніякі розпорядження, ніякі побажання наших друзів. Тільки відкритість і час.

Найпрудкіші з нас користуються цією архаїчністю, щоб заробляти гроші. Захист прав сексуальних меншин, боротьба "за здорову сім'ю" - для багатьох лише привід для заробітку. Як для багатьох така ж можливість заробити - боротьба з корупцією, створення за гранти десятків законопроектів, які ніхто ніколи не прочитає, не те що проголосує, та й моя власна професія. На цьому тлі губляться ті чесні щирі люди, які хочуть справжніх змін.

Читайте: Я был рожден Рабом. Но ходить строем больше не буду

В українському суспільстві ці люди - безнадійні маргінали. Їм немає місця ані на трибунах, ані на парадах, ані на амвонах, ані на екранах. Це - місця для циніків, які вірять тільки в наживу.

Всі прекрасно засвоїли правила гри. Одні захищаються - інші нападають. Одні грають в захисників геїв, інші - в правих радикалів. Правоохоронці роз'єднують гравців, щоб не допустити провокацій. Влада все прекрасно розуміє, але повинна не допустити провокацій, щоб показати Заходу, яка вона цивілізована. І це ще добре - була б проросійська влада, розігрувала таку ж активність на захист "здорової сім'ї", щоб отримати гроші в Росії. Але зараз - інший тренд, інша гра. Ліберальні журналісти напишуть статті на підтримку прайду, щоб показати, які вони сучасні. "Захисники скреп" розкажуть, як вони захищають релігійні та сімейні цінності. І ті, і інші вчора могли бути просто комсомольськими активістами і захищати зовсім інше, але тоді за це краще платили.

Читайте: Геи VS пиарасты

Коли все закінчиться, хтось із організаторів прайду піде обговорювати з ким-небудь з "захисників здорової сім'ї", як боротися з корупцією - адже до наступного параду рік, а жити треба. Про хлопця-поліцейського, який може залишитися калікою в результаті їхньої гри або про покалічену масовку вони й не згадають - це просто обслуга тих, хто зрозумів, як треба жити. І це не образ. Я знаю цих людей, і багато хто з моїх читачів знає. Але ми так звикли жити в цьому цинізмі, так звикли обманювати самих себе і світ навкруги, що інакше вже не можемо.