Блог | Хто він, боєць "KRAKEN" ГУР МОУ: як працює українська розвідка

Історія сучасної української розвідки повертає нас назад на цілі століття. Свої витоки вона бере від прадавніх слов'ян (V-VIII ст) і не втрачає своєї актуальності дотепер. У процесі еволюції, розвідницька діяльність поступово ставала дієздатною силою у захисті державних кордонів від нападів кочових племен та зазіхань світових більш впливових імперій.

В даній статті ми надамо об'єктивну оцінку спектру діяльності спецпідрозділу “KRAKEN" ГУР МО України; проаналізуємо їх методи протистояння ворогу в умовах російсько- української війни (починаючи з 2014р); визначимо основні риси, притаманні розвіднику.

Все нове є добре забутим старим

Основним завданням розвідки було, є і буде - недопустити зупинення процесу державотворення. Психологічний натиск на ворога - одна зі складових розвідувальної справи: посіяти панічний настрій, відчуття приреченості, напруги, непевності...

Такі методи були використані козацькими розвідниками у ході важливих битв Національно[1]визвольної боротьби (1648-1657 рр.) під Корсунем, Пилявцями та Берестечком.

У наш час, в період російської збройної агресії проти України, подібний почерк спостерігаємо у бійців спецпідрозділу "KRAKEN" ГУР МОУ при звільненні від ворога таких населених пунктів як: Руська Лозова, Питомник, Лісне, Вільхівка, Харківщини в цілому та інших населених пунктів України.

"KRAKEN" - це підрозділ, який об’єднав в собі ветеранів та патріотів, котрі протягом 8 років, починаючи з 2014 р, давали відсіч російському окупанту та продовжують сьогодні стояти на захисті України.

Зараз розвідники зіткнулися з великою кількістю викликів ворожої непоступливості та підступності. Навіть досвідченим офіцерам часто доводиться змінювати формат ведення бойових дій, втім , наші бійці сповнені рішучості працювати, застосовувати нові підходи у роботі, незважаючи на ризики.

У своїй справі силовий розвідницький підрозділ не обмежується лише фізичним знищенням військової техніки противника, а й використовує інші методи щодо реалізації своїх цілей:

• медіа простір, який щодня спростовує фейки та сфальсифіковані дані;
• використання радіотехнічних засобів для визначення координат ворога;
• залучення цивільного населення щодо визначення місць локації ворожої техніки;
• свідчення полонених;
• обмін конфіденційною інформацією з розвідниками країн-союзників;
• опрацювання іноземних видань та ін.

Ці методи дають можливість бути завжди на крок попереду противника.

Розвідка - це мистецтво ведення війни

З 24 лютого 2022 року тема розвіддіяльності дедалі частіше приковує до себе увагу. Її тактика передбачає поєднання військових та радіотехнічних методів боротьби, які діють синхронно, виявляючи слабкості противника. Козир, який отримує розвідник, дає суттєву перевагу у аналізі та збору інформації стосовно цілей та завдань ворога. Збір таких даних має тривати постійно, оскільки це має оскільки це має стратегічне значення та гарантує успіх у веденні наступальних бойових дій та дезорганізації ворога.

У протистоянні супротивнику розвідники здатні швидко пристосовуватись до нових місць, вдаватись до маскування та непомітно проникати в тил ворога, дізнатись про його плани, відійти від стандартних рішень, коли є нагальна потреба. Їх відмінні знання з військової топографії, вміння орієнтуватися по азимуту дають можливість влучно вразити ворога і так само швидко та непомітно зникнути.

Розвідник - це не професія, а покликання

Неначе зі сторінок коміксів, розвідники, схожі на ,,месників‘‘. Вони тихо виконують свій обов'язок, не привертаючи до себе увагу і, здається, що навіть кулі їх оминають. Їхні дії - “маркери" мудрості та мужності, розсудливості та самопожертви, красномовства та дотепності; вони діють тут і зараз. А тому, їх інтелект, характер мислення, індивідуальне сприйняття дійсності, відсутність страху сприймається нами через призму унікальності.

Та в житті все навпаки. Вони ходять серед нас. Як і всі люди, вони кохають, планують, мріють і просто живуть. Проте, коли порушується право на життя і свободи, розвідник, свідомо одягаючи на себе зброю, сумлінно виконує свою справу заради цінностей, переконань та ідеалів.

Війна між Україною та рф стала алюзією “гібридних війн" та геноциду (Голокост 1933-1945 рр., масові депортації кримських татар радянською владою до Сибіру та Середньої Азії в 1944 р та ін). Набувши масштабних обертів через насильницькі масові вбивства цивільного населення, вона лише розпалила жагу правосуддя та справедливості.

Отже, розвідник - це свідомий вибір професії за покликом серця. Цій професії себе можуть присвятити люди зі схильністю та любов’ю до цієї справи, бути готовим постійно навчатись, тренуватись та вдосконалювати свої професійні навички. Досвід розвіддіяльності зберігався та накопичувався століттями. Оскільки їх робота спрямована на результат, тактика поводження з ворогом еволюціонує та стає більш удосконаленою.

Розвіддані - це “кістяк" безпеки державних кордонів. Відсутність інформації про плани, наміри, просування ворога є потенційною загрозою для суверенітету будь-якої країни. Факт зіткнення інтересів між кількома державами - це лише питання часу.

Усвідомлення значущості діяльності ГУР сприяє розробці далекоглядних стратегій, дозволяє змінити правила гри на свою користь, що дає перспективу розвитку мирної демократії та її безпеки. Доречно з цього приводу висловився візантійський імператор Маврикій (582-602 рр.):

"Їх жодним чином не можна схилити до рабства або поневолення в своїй країні. Вони численні, витривалі, легко переносять спеку, холод, дощ, наготу, нестачу їжі…"