Від штрафів до арешту: "слуги народу" запропонували карати українців за сексизм
Депутати Верховної Ради збираються карати українців за прояви сексизму штрафами та адміністративною відповідальністю. Відповідні законопроєкти вже з'явилися на сайті парламенту під номерами 4598 і 4599.
Їхні автори хочуть внести поняття "сексизм" у Закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", також зміни стосуватимуться і Закону "Про рекламу". Юристи і захисники прав жінок вважають, що такі законодавчі зміни потрібні, але в запропонованому вигляді вони працювати не будуть.
Докладніше – в матеріалі OBOZREVATEL.
У чому суть законопроєктів
У законопроєкті визначається, що сексизм – це будь-які дії, жести, візуальні прояви, вимовлені або написані слова, практика або поведінка, в основі яких лежить ідея про те, що людина або група людей гірші через свою стать, і які проявляються в суспільній або приватній сферах, у мережі інтернет чи поза нею і спрямовані на (або спричиняють):
порушення власної гідності або прав людини/групи людей;
сексуальну, психологічну шкоду або страждання особи/групи осіб;
створення загрозливого, ворожого, принизливого чи образливого середовища;
перешкоджання незалежності або повноцінному здійсненню прав людини з боку особи/групи осіб;
підтримку і посилення гендерних стереотипів.
Недопустимі прояви сексизму й у рекламі.
Скаржитися громадяни можуть:
у поліцію,
уповноваженому ВР із прав людини,
суд,
державні органи.
Передбачається і покарання:
у вигляді штрафу в розмірі 10-20 неоподатковуваних мінімумів, 170-340 грн;
або громадськими роботами від 30 до 40 годин;
а також адміністративним арештом на строк до семи діб.
У разі повторного порушення штраф збільшується до 20-40 неоподатковуваних мінімумів, 340-680 грн. Передбачаються також громадські роботи від 40 до 60 годин чи адміністративний арешт до 15 діб.
Сексизм у рекламі – явище не рідкісне
Олександра Голуб, юристка й керівниця громадської організації "Гармонія рівних можливостей", говорить, що їм якраз доводилося стикатися з різними проявами сексизму.
"До нас часто звертаються люди щодо сексизму в рекламі та медіа. Ми ці звернення обробляємо, юридично оформляємо і надсилаємо до Держпродспоживслужби, яка займається захистом прав споживачів", – розповідає OBOZREVATEL Олександра.
Так, кілька років тому ця організація поскаржилася на сексизм у рекламі відомої компанії з продажу гаджетів. Компанія часто використовувала знущальні слогани в рекламі, натяки "нижче пояса" і глузування над жінками. Тоді компанію, до речі, оштрафували більш ніж на 5 тисяч гривень.
А найчастіше сексистську рекламу використовують заклади громадського харчування: бари, ресторани, піцерії. Хоча останні і позиціонують себе як заклади сімейного типу.
"До нас звертаються й із приводу дискримінації під час приймання на роботу. На співбесідах жінкам ставлять некоректні запитання щодо віку, наявності дітей, запитують, чи не збирається вона виходити заміж", – перераховує Голуб.
Зміни пропонувала Рада Європи
Один з авторів законопроєкту, депутат від "Слуги народу" Павло Фролов, сказав OBOZREVATEL, що поки не знає, коли саме буде розглянуто цей проєкт.
"Його передано в комітети, буде затверджено порядок денний. І як тільки його розглянуть в основному комітеті – з прав людини, тоді можна буде говорити про його подальше просування", – повідомив Фролов.
Поки депутат не може сказати, чи набере документ необхідні голоси в залі. "Але цей закон потрібен. Навіть Рада Європи рекомендувала нам, що потрібно вводити це в закони. Тут важливий прецедент. Оскільки в нас у законах передбачено тільки покарання за насильство фізичне, психологічне, економічне. А ми говоримо про те, що покарання може бути за жести, за слова, які принижують людину за гендерною ознакою. Це зроблено для того, щоб люди були більш толерантними", – говорить Фролов.
На думку депутата, щоб довести факт прояву сексизму, ймовірно, буде потрібна й експертиза.
Чи буде закон працювати?
Адвокат Юрій Білоус вважає, що якщо документ ухвалять, то він може працювати. "У законі написано, куди варто звертатися в разі порушення ваших прав. Таким органом є Національна поліція", – говорить він OBOZREVATEL.
За його словами, зміни вносять до статті КУпАП, яка передбачає покарання за домашнє насильство. "Покарання за цією статтею є як у вигляді штрафів, так і у вигляді громадських робіт та адміністративного арешту. Зараз в Україні це норма, яку застосовують на практиці. Тому є всі передумови, що запрацює норма і про сексизм. Мета законопроєкту – створення нормативного обґрунтування для заборони проявів сексизму в суспільстві", – вважає Білоус.
Однак його колега, адвокат Андрій Вареник більш скептичний. Він стверджує, що насправді вирішувати, хто тут має рацію, а хто винен, має суд. "Доведеться відокремлювати відверто неправдиву інформацію від оціночних суджень. Одна людина побачить у цьому висловлюванні особисту образу, а інша чи навіть суд може цього і не побачити. Щоб можна було когось притягнути до відповідальності, потрібно конкретно визначити, що буде сексизмом, як ці дії мають бути зафіксовані й оцінені. Навіть якщо постараються в документі чітко прописати ці норми, все одно будуть виникати суперечки: був тут сексизм чи це просто комусь здалося", – говорить OBOZREVATEL Вареник.
Адвокат побоюється, що з ухваленням документа в такому вигляді його можуть використовувати з метою тиску або маніпуляції кимось.
Керівниця "Гармонії рівних можливостей" зазначає, що в законопроєктах настільки значне за обсягом визначення, що поліції буде важко працювати, вони не знатимуть, як діяти.
"Якби хотіли встановити нові порушення в адміністративній сфері, то конкретно б установили, наприклад, відповідальність за домагання на вулиці. Або за розсилання якихось зображень в інтернеті. У нас досі за це не передбачено жодної відповідальності. Люди мають чітко розуміти, яка саме дія заборонена, потрібно чітко позначити межі. А в тому вигляді, в якому вони зараз хочуть реалізувати цю ініціативу, то працювати вона не буде", – вважає Голуб.