Блог | Хіба вгодиш людям із погодою?

І про сніг...

В селі погода - це всігда способ випустить пар, розказать шо жизнь погана і вообще.

От на кутку жив колись дядько Василь, було йдеш у грудні, погода весняна, сонечко, горобці.

- Драстуйте. Як діла?

- Та які воно в с*аку діла. Давлєніє. І хіба воно зіма? Ні*уя пшениці не буде, попріє все к свиням. От раньше було в жовтні буряк з переметів тягаєш. А щас га*но якесь.

Іншого разу йдеш навколо як у казці - біле. Морозець порипує під ногами, щоки пашіють.

Читайте: "Убєрі етого блохастого ублюдка із моєго дома"

- Драсті. Як діла?

- Та які діла? Оце другий день з лопатою та з ломом лажу. Ти бач шо понасипало. Га*но якесь. Уже спину не розігну.

В березні перші відлиги. Сонечко, з даху капотить. Дядько Василь змінив ушанку на картуза.

- Драсті, як воно?

- Та бл*дь, отак. Ти бач яку гнидь розвезло. І тече і тече. І коли йому вже конєц? Га?

Весна, після зливи, все аж сміється зеленню:

- та всьо, пи*дець, гарбузів не буде.

Читайте: "Как жалко мальчика, эта су*а его соблазнила"

Літо тепло, біжим на річку.

- ну все висушить все к ху*м.

Задощило, виблискують калюжки.

- І куди воно оце лило? Куди воно, питаєцця, його в с*аку, лило? Картоплі хана. Згниє. Цибулі хана - згниє тоже.

І так всю жизнь. Сміялася було з дядька Василя. А сама оце стала біля вікна, дивлюся і...

- Куди воно сипе? Ну нашо воно сипе? Як я завтра машину одгребу? От га*но таке.