Грузія посіла лідерське місце з надсилання гуманітарної допомоги Україні, – голова Асоціації грузинів
Грузинський народ одним із перших відгукнувся на заклик допомогти Україні. Тисячі людей почали надавати фінансову та матеріальну допомогу дружній країні. У перші дні російської агресії в Україну з усіх куточків Грузії було відправлено тисячі гуманітарних вантажів.
В Україну також вирушили грузинські добровольці, які стали пліч-о-пліч з українськими війнами.
OBOZREVATEL поспілкувався з президентом Асоціації грузинів України ''Іберієлі'' та Всеукраїнського громадського об'єднання ''Георгія'' Бесіком Шамугією. Він розповів про грузинську діаспору та її допомогу українцям, про Грузинський легіон та його участь у боях на фронті.
– Розкажіть про грузинську акцію "Поділися світлом".
– Ми брали активну участь в організації придбання генераторів. У Грузії відбувалася акція "Поділися світлом". Люди жертвували чи самі купували та приносили генератори. У цій акції взяли участь понад 4 тис. осіб. Було придбано понад 350 генераторів малої потужності та ще планується закупівля двох генераторів великої потужності.
Маленька Грузія посідала перше місце серед країн, які надали гуманітарну допомогу Україні.
Ми маємо таку організацію, як Грузинська діаспора всього світу. "Українські грузини" організували онлайн-конференцію, щоб Світовій грузинській діаспорі від першого джерела дати інформацію про війну, розповісти, що відбувається насправді і як наші земляки мають допомогти українцям.
Грузини, які мешкають у різних країнах, разом з українцями брали участь у різних акціях протесту, організованих у Європі та в усьому світі. Ми також зв'язувалися з місцевою українською діаспорою, вони нам давали інформацію про заходи, з тією метою, щоб грузини теж брали активну участь у них. Наші представники також волонтерили спільно з українською діаспорою та допомагали українським біженцям на місцях.
– Яка чисельність грузинської діаспори в Україні?
– Зараз у нас точної статистики немає, проте до 2014 року їхня кількість по всій Україні становила близько 200 тис.
У нас є Асоціація грузинів України та Всеукраїнське громадське об'єднання 'Георгія''. Це централізоване об'єднання, яке включає всю грузинську діаспору. Наша організація в Україні існує понад 20 років та в 16 областях України має своє представництво.
У великих обласних центрах є культурні освітні центри, в яких займаються як діти, так і дорослі, вони вивчають грузинську мову, історію, грузинські народні танці, пісні, фольклор.
Ми маємо кілька щорічних великих проєктів. По-перше, Фестиваль нового грузинського кіно. Ми його проводили щороку восени у великих обласних центрах з метою познайомити українців із грузинським кінематографом показували як документальні, так і художні фільми. Цей фестиваль був досить популярним і на нього завжди з нетерпінням чекала і чекає українська публіка.
Другий проєкт теж досить популярний – Фестиваль грузинської культури. Проводили його завжди у травні, на честь Дня незалежності Грузії. Запрошували відомих артистів із Грузії та спільно українцями проводили такий фестиваль. Один із найбільших грузинських поетів – Давид Гурамішвілі (1702–1792) – жив і, відповідно, похований у Миргороді, і щороку в дні його народження та смерті ми проводимо там літературно-мистецькі вечори.
У Києві на початку жовтня ми проводимо фестиваль "Тбілісоба" за участю відомих грузинських фольклорних ансамблів та виконавців. Там присутня й уславлена грузинська кухня та грузинське вино. Одним словом, проводимо багато тих заходів, які полюбилися киянам і не тільки киянам.
Щорічно проводимо українсько-грузинський бізнес-форум. Вони проходили в Батумі, Києві, Харкові та Тбілісі.
В Україні жило чимало біженців з Абхазії. До 2014 року вони мешкали на сході України. Після початку війни з 2014 року ці люди роз'їхалися Україною, якась частина повернулася до Грузії.
– Чи багато хто повернувся до Грузії?
– У перші дні війни вони роз'їхалися країнами Європи, хтось до Грузії поїхав, але більшість із них назад повернулися в Україну. Здебільшого це стосується жінок та дітей. Чоловіки, які прийняли українське громадянство, багато хто воює і захищає Україну.
– Ви з ними підтримуєте зв'язок?
– Так, звичайно, ми підтримуємо їх як можемо…
У нас громадська організація, і ми не маємо на розрахунковому рахунку грошей, тому вся допомога – пожертвування, самі шукаємо інформацію, хто в якій бригаді і т.д. Самостійно допомагаємо українській армії. Усе це, звісно, фіксується.
В Україні багато грузинських ресторанів і з перших днів війни вони фактично займаються харчуванням населення, а це не тільки в Києві, а й в інших містах.
До речі, у Грузії ми займалися організацією розселення тих грузинів та українців, які виїхали з України. Ми організували гарячу лінію, яка, за можливості, забезпечує біженців харчуванням, одягом та житлом.
До Грузії дуже багато приїхало людей із Маріуполя та Херсона. Вони перебиралися територією Росії...
– Грузинський легіон бореться в Україні ще з 2014 року. Це один із відомих підрозділів у цій війні. Як видно з вашого Facebook, останнім часом є багато некрологів про загиблих бійців.
– На жаль, це так… Наша сторінка в соцмережах перетворилася на некролог. Нині вже загинуло 34 грузини. Маю на увазі громадян Грузії, котрі воювали на боці України.
– Що їх спонукає їхати в Україну?
– Багато хто з них – це ті люди, які вже воювали в Абхазії. Вони розуміють, що це наша спільна війна із Росією. Ми добре пам'ятаємо, що 20% Грузії окуповано і за 20 км від Тбілісі стоять російські окупаційні війська. Вони добре розуміють, що наша лінія фронту з нашим спільним ворогом проходить саме в Україні, тож вони і їдуть туди воювати та захищати українську та грузинську незалежність.
Потрібно перемогти та назавжди позбутися нашого спільного ворога. Я дуже сподіваюся, що це скоро відбудеться і тоді ми зможемо зітхнути з полегшенням.
– Грузія та Україна близькі країни?
– Безперечно. Попри те, що ми не маємо спільного кордону, нас дуже багато пов'язує. Історично так склалося, що ми завжди дружили і завжди стояли пліч-о-пліч. У нас багато схожого з вами. І, що найголовніше, ми маємо спільне прагнення до свободи та незалежності.