Гольдман: досвід Ізраїлю показує, що вакцинація – єдиний шлях для перемоги над COVID-19

Під час журналістського розслідування нам не вдалося знайти підтвердження більшої частини емоційних висловлювань недобросовісних джерел видання. Також, за нашими даними, ретельне розслідування Служби безпеки України не підтвердило частину викладених у статтях OBOZREVATEL фактів. Тому, дотримуючись принципів об'єктивності, ми звернулися до Романа Гольдмана, керівнику Першого медичного центру Тель-Авіва із пропозицією викласти його точку зору.

Під час інтерв'ю і додаткового розслідування журналістів видання OBOZREVATEL, виявилася додаткова інформація, яка, безсумнівно, зацікавить наших читачів.

Така позиція OBOZREVATEL вчергове підтверджує основний принцип незалежної журналістики.

– Розкажіть трохи про себе: звідки ви, як росли?

– Всупереч помпезному образу моєї персоналії, створеному мас-медіа, мушу зауважити, що моя особистість набагато скромніша.

Я народився в Ташкенті, в простій люблячій сім'ї, яка пережила багато гіркоти через вимушену польсько-українську евакуацію моїх предків. Коли мені було 8 років, (наприкінці 80-тих) наша велика єврейська сім'я репатріювалася до Ізраїлю. Дитинство моє проходило серед хлопців з різних країн, які розмовляють різними мовами і представляють різні культури. Працювати почав з 11 років: мийка, прибирання – будь-яка робота, що була посильна маленькому хлопчикові, який мріяв про світле майбутнє. Зараз у це важко повірити, але до 25 років я майже не говорив російською.

Я бачив різний – контрастний – світ, і відтоді однаково толерантно ставлюся до представників різних народів: головне – що наповнює людину, її духовність. Також служив в ізраїльському спецназі, який виховав у мені міцну духом особистість, подорожував, багато працював, шукав своє місце в житті. Загалом, як усі.

– Хто ви за фахом?

– Я отримав освіту в галузі менеджменту й управління бізнесом, і більше 15 років я сам собі роботодавець.

– Чи отримали медичну освіту? Що привело вас у медицину?

– Ні, як я вже говорив, у мене немає медичної освіти. З медициною познайомився понад 11 років тому, як більшість людей, зіткнувшись із власною хворобою. Ще відвідуючи клініку як пацієнт, усвідомив, що система охорони здоров'я складається з величезної кількості дрібних деталей. Завдання лікаря – допомагати хворому, і відволікати його час на вирішення питань організаційних та адміністративних просто неприпустимо. Саме так влаштована вся західна медицина, і за рахунок цього досягається її ефективність: талановитий лікар лікує пацієнта, значить, усі решту питань повинні взяти на себе інші. Одним із таких людей я і став, займаючись організацією клінічного перебігу.

– Чому в ЗМІ вас позиціонують як лікаря – то інфекціоніста, то хірурга, то нейрохірурга? Як позиціонуєте себе самі?

– Я не знаю, чому, питання до цих ЗМІ. Напевно, тут можна міркувати про відповідальність журналістів перед читачем. У будь-якому разі, завдяки люб'язній допомозі OBOZREVATEL я хочу офіційно заявити, що не є лікарем: ні інфекціоністом, ні нейрохірургом, ні навіть гінекологом. Я фахівець у сфері медичного менеджменту, і моє завдання – виконувати організаційні функції, дозволяючи лікарям займатися своєю благородною справою, рятуючи життя.

– Що собою являє клініка "Іхілов", з якою вас пов'язують? На який договірній основі і як відбувається співпраця Першого медичного центру зі згаданою установою? Чи працюєте з іншими державними медичними центрами?

– Перший медичний центр Тель-Авіва є зареєстрованою ізраїльською компанією, юридичною особою, що працює з медичним центром імені Сураські (Іхілов) на договірній основі. Клініка "Іхілов" – це ціле медичне місто в серці Тель-Авіва, наповнене найдосконалішими лікувальними технологіями і чудовими лікарями. Як державна медична установа, центр імені Сураські отримує бюджетне фінансування, яке не передбачає обслуговування іноземних туристів, а це десятки тисяч людей. Яких треба приймати, забезпечувати проживанням, трансфером, перекладом, комунікацією з лікарями, супроводом після виписки з клініки і навіть, після їхнього від'їзду з Ізраїлю. Ми маємо офіційний, наголошую, договір, який уповноважує Перший медичний центр займатися прийомом і супроводом іноземних пацієнтів.

Відповідаючи на Ваше друге питання: переважно ми працюємо з лікарями клініки імені Сураські, але також взаємодіємо і з деякими іншими клініками, якщо це в інтересах пацієнта.

– Розкажіть про свою компанію. Як давно вона існує? У чому полягає робота центру?

– Перших пацієнтів ми взяли понад 11 років тому. Тут важливо розповісти, чому вже другий десяток років люди, які приїжджають на лікування в Ізраїль, довіряють нам своє здоров'я. Можна звернутися в клініку, вас прийме фахівець, за необхідності буде призначено операцію або лікування. І треба мати на увазі, що прийме вас черговий лікар, в порядку загальної черги. Оперуватиме черговий хірург, у порядку загальної черги. А пацієнт хоче, сплачуючи чималі гроші, щоб його прийняв не черговий лікар, а провідний у своїй галузі фахівець. Адже часто йдеться і про його життя. І це вже наша робота: не проводити рутинні обстеження, а уважно розібратися в історії захворювання, динаміці його розвитку, скрупульозно зібрати анамнез, визначити правильного лікаря, заздалегідь спланувати ефективну і швидку програму, економлячи гроші і час пацієнта. Дуже часто потрібне залучення провідних ізраїльських медиків, фахівців світового рівня, які просто не ведуть поточний прийом у клініці. Іноді потрібно запросити унікального лікаря, який працює в клініці в іншому кінці країни. Або провести міжнародний консиліум і дослідження в лабораторіях США, Європи. Це і є робота Першого медичного, це і називається "пацієнт-менеджмент".

– Де розташований головний офіс компанії? Скільки пацієнтів за роки роботи пройшло через центр? Чи є випадки та історії, які особливо запам'яталися?

– Ми розташовані на території клініки імені Сураські, в самому центрі Тель-Авіва. Робота з пацієнтами передбачає швидкий доступ і до стаціонару, і до дослідницьких лабораторій. Ще один важливий момент: нашим пацієнтам часто потрібний мультидисциплінарний підхід, інакше кажучи, консиліум лікарів різної спеціалізації. Організувати подібний консиліум можна тільки в клініці, де працюють 1700 лікарів і необхідного фахівця можна запросити прямо під час прийому пацієнта.

За роки роботи до нас звернулося кілька десятків тисяч людей. Часто пацієнти, отримавши допомогу самі, привозять до нас дітей, батьків, рекомендують друзям.

Особливо запам'яталися, це, як правило, ті, кому віддав більше сил і старань. Даша, 6 років, з важкою епілепсію. Операція на головному мозку, тривале лікування. Зараз навчається в 7 класі, відмінниця і розумниця.

Молода жінка з Луганська. Перенесла рак молочної залози, поставили рецидив хвороби і метастази в печінці. В Ізраїлі провели комплексне обстеження, діагноз спростували.

Вчителька з Білорусі, хвороба Паркінсона, не могла втримати в руці аркуш паперу. Унікальну нейрохірургічну операцію 8 годин робив професор Цві Рам, один із провідних світових нейрохірургів. Наступного дня після операції ми з нею пили чай у палаті, вона сказала: так незвично тримати чашку в руці, я зовсім від цього відвикла. Це все реальні пацієнти!

– Чи доводилося відмовляти пацієнтам і чому?

– Є захворювання, з якими медицина ще не навчилася боротися. Є пацієнти, стан яких настільки важкий, що навіть наші лікарі не можуть запропонувати лікування, яке б якісно поліпшило б їх здоров'я і продовжило життя. Але це рішення ухвалюється тільки після уважного вивчення нашими лікарями всієї медичної документації. Кожен спірний випадок обговорюється на консиліумі і, якщо є надія допомогти пацієнтові, виноситься позитивне рішення. Якщо ж рішення консиліуму негативне, ми змушені відмовляти.

– На сайті Першого медичного центру Тель-Авіва зазначено, що він фактично є державною лікарнею "Іхілов". Чи отримувала ваша компанія дозвіл від держлікарні на використання їхньої назви в рекламі Першого медичного центру Тель-Авіва?

– На сайті Першого медичного центру Тель-Авіва ніде не вказується, що він "фактично є державною лікарнею "Іхілов". Нам цього просто не потрібно. Ми робимо ту частину роботи, яку з об'єктивних причин не може робити клініка. І чудово доповнюємо одне одного, діючи в інтересах пацієнтів. В іншому разі клініка імені Сураські не продовжувала б договір, і самі пацієнти просто не зверталися б до нас. Але я неодмінно дам команду провести аудит сайту. Якщо там зустрічаються якісь двозначні пасажі, ми їх виправимо. Я вже говорив, що репутація для нас – основа роботи. Інакше, хто б нам довірив здоров'я своє і близьких? Та ще протягом 11 років.

– У мережі можна знайти як позитивні відгуки про роботу Першого медичного центру, так і негативні. Причому останні стосуються переважно цін на послуги вашої компанії. Чи справді розцінки Першого медичного центру перевищують середні по ринку медичного туризму? Хто і чому пише негативні відгуки, на вашу думку?

– Хороше запитання, хоч і постановка його не зовсім коректна. Які "середні розцінки по ринку автомобілів"? Йдеться про "Запорожці" чи "Майбахи"? Щоб відповісти, треба заглибитися в структуру надання медичної допомоги в Ізраїлі. Справа в тому, що ціни на надання медичної допомоги стверджує і контролює Міністерство охорони здоров'я Держави Ізраїль. І кожен прийом лікаря, медичне обстеження, проведена операція супроводжуються фінансовими документами. Інакше просто не можна – фіскальна система в нашій країні дуже жорстка. Неможливо нічого зробити, як це кажуть в Україні, "в чорну" – просто прийдуть і закриють, і ще притягнуть до відповідальності. Що ж стосується вартості додаткових послуг, а це дуже невелика частина, яка не перевищує 5-7% від загальних витрат на лікування, вона може бути різною. Якщо ви хочете, щоб в аеропорту було замовлено VIP-прохід, це коштує додаткових коштів; якщо хочете, щоб вас прийняли три медичних світила одразу в день прильоту об 11 годині вечора, це коштує додаткових коштів; якщо вимагаєте, щоб вам привезли фахівця з іншого кінця країни, буде потрібно оплатити його приїзд і гонорар. Вартість стандартної послуги встановлюється державою, за ексклюзивну – доводиться платити більше.

Хто пише негативні відгуки? Думаю, це нещасні люди, обділені якісною медичною допомогою у себе на батьківщині. Тому що їхні податки, які повинні йти на розвиток охорони здоров'я, розкрадаються або витрачаються неефективно.

– На вашій сторінці в Facebook чимало фотографій з публічними людьми. Це такий маркетинговий хід? Чи для чого ви їх викладаєте? Чи є ці люди клієнтами вашої компанії?

– Моя сторінка в Facebook – це частина мого особистого життя. Я людина контактна, як кажуть, екстраверт. Мені приємно, що людям цікаво зі мною спілкуватися. І дуже багатьох із них я знаю ще відтоді, коли вони були не "публічними особистостями", а просто цікавими людьми. Люблю спілкуватися з розумними і непересічними особистостями. Така в мене слабкість. Завжди є чому у них навчитися! Користуючись нагодою, передаю їм всім величезний привіт!

Так що, це не рекламна кампанія. І вони не є моїми, як ви говорите, клієнтами. Я вже згадував про медичну таємницю: ми ніколи ніде не розміщуємо відомостей про "клієнтів" (мені здається, більше підходить слово "пацієнти"), хіба тільки з їхньої персональної згоди.

Є ще один важливий аспект. Мені неодноразово доводилося допомагати у зборі коштів для важких пацієнтів, як правило дітей, які перебувають на тривалому лікуванні в нашій клініці. І мені траплялося звертатися до своїх друзів із проханням підтримати такого пацієнта, допомогти. Так ось, жоден із них не відмовився від допомоги – хто своїм ім'ям, а хто – грошима. Тому, щира їм усім подяка за дружбу і людяність!

– Ми всі пам'ятаємо гучний скандал довкола можливого проведення "таємної вакцинації" в Україні для VIP-персон і політиків першого ешелону. І ваше ім'я в цій історії фігурувало. Давайте розставимо крапки над "і": чи відомо вам щось про "таємну вакцинацію"? Чому в цьому контексті згадували вас? Чи можливо взагалі було тоді (або зараз) організувати таку кампанію з вакцинації, забезпечити ввезення вакцини? Чи велося розслідування за озвученими звинуваченнями і чи викликали вас для пояснень до правоохоронних органів?

– Думаю, це щось близьке до теорії змови. Не розумію, як це можна організувати без спеціальних рефрижераторів, ви ж знаєте про умови зберігання вакцини Pfizer: –70 градусів С. До того ж усі, хто був хоч раз в Ізраїлі знають, який огляд проводиться в аеропорту імені Бен-Гуріона. Вивезти з Ізраїлю щось нелегальне нереально. Так що, якщо і можливо організувати таку вакцинацію, то на найвищому рівні, із залученням служб безпеки двох країн.

З приводу розслідування... Я переконаний, що там працюють досить компетентні і тверезі люди, щоб всерйоз ставитися до подібних інсинуацій.

– Як ви можете прокоментувати ситуацію з вакцинацією в Україні взагалі?

– Мені здається те, що відбувається в Україні з коронавірусом взагалі і вакцинацією, зокрема, важко назвати сприятливим. Водночас досвід Ізраїлю показує, що вакцинація – єдиний зараз шлях для зниження рівня захворюваності. Тому я вітатиму масштабну прищепну кампанію в Україні.

– Чи маєте ви відношення до київської клініки "Mediland"?

– Клініку "Mediland" знаю, один або два рази був там за рекомендацією українських колег, дивився як майданчик для освітніх проєктів за участю ізраїльських лікарів, знайомився з керівництвом клініки. Моє враження: чисто, акуратно, приємні люди. Це все моє ставлення до неї.

– Наскільки етично взагалі, на вашу думку, проводити вакцинацію для тих, хто має гроші, поки люди похилого віку і громадяни з хронічними захворюваннями залишаються невакцинованими?

– Право на життя – базове право людини. Доступність вакцини для всіх, насамперед – для літніх і хворих – завдання держави. Для цього вона існує, бо збирає податки і зобов'язана забезпечити проведення заходів з охорони здоров'я і, зокрема, екстрених – як вакцинація нації. Ізраїль, до речі, хороший цьому приклад. Водночас, якщо людина хоче і може подбати про себе і своїх близьких – може, це не так і погано? У медицині існує поняття медичне сортування, або тріажа. Мета її – забезпечити медичну допомогу максимальній кількості пацієнтів в оптимальному обсязі. Тобто спочатку рятують тих, кого можна врятувати. Якщо держава не справляється, може, варто дозволити людям самостійно вирішувати завдання? Адже ви не станете наполягати втопити всіх пасажирів човна, що перекинувся, якщо один із них не вміє плавати?! Ви будете думати, як врятувати цього, який не вміє.

– Розкажіть про співпрацю з українськими клініками та органами місцевого самоврядування. Наскільки вона масштабна? Які проєкти зараз реалізуються?

– У нас велика програма співпраці з клініками в Україні. Неодноразово проводили семінари та майстер-класи в різних містах. Причому доповідачами були найкращі фахівці – лікарі з міжнародним визнанням, провідні фахівці клініки, знамениті в Ізраїлі і за його межами. Дуже багато українських лікарів приїжджали до нас у клініку, проходили стажування, брали участь в операціях, знайомилися з новими протоколами лікування. Думаю, ми охопили кілька тисяч українських лікарів і, сподіваюся, така діяльність пішла на користь їхнім пацієнтам.

– На яких умовах ви привозите в Україну ізраїльських медиків? Якщо вони беруть участь в якихось складних операціях, чи отримують за це винагороду, чи, можливо, це відбувається на волонтерських засадах? Хто фінансує перельоти та проживання тут ізраїльських лікарів?

– У нас є служба евакуації і медичного ассістенса. Лікарі, зокрема хірургічні та реанімаційні бригади, вилітають протягом декількох годин, щоб надати ургентну допомогу в польоті або навіть прямо на льотному полі. Або разом з українськими колегами провести консиліум біля ліжка пацієнта і вибрати правильний протокол лікування.

Не йдеться про гроші, коли це відноситься до освітньої сфери і підвищення кваліфікації українських лікарів. Переважна більшість ізраїльських лікарів готова допомагати колегам безкоштовно. А протягом останніх півтора років, коли в усьому світі вибухнула пандемія, наші інфекціоністи, кардіологи, невропатологи регулярно проводили онлайн-конференції з українськими лікарями, ділячись досвідом і свіжою інформацією про небачену інфекцію. І це дійсно те, чим я можу пишатися.

– На закінчення, кілька слів про поточну ситуацію в українській охороні здоров'я і подальші можливості співпраці?

– Я вже говорив, мені здається, потрібні великі реформи, потрібне залучення різних зусиль для поліпшення ситуації. Ми намагаємося допомагати, як я вже розповів. Однак мені здається, що така діяльність повинна носити більш системний характер, й ініціатива повинна йти від Верховної Ради, Міністерства охорони здоров'я, державних структур. Тому, якщо нас покличуть, будемо раді бути корисними нашим українським друзям!