Дитсадки по 70 тис. грн, немовля за кермом і ніхто не каже: "Я тебе заберу!" Інтерв'ю з українкою про освіту й виховання в Індії та Омані
OBOZ.UA поспілкувався з Анною Налакат, яка вийшла заміж за індійця і зараз живе в Омані

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
В Україні для позначення великоднього хліба правильно використовувати слово "паска", а не "куліч".
Про це в коментарі OBOZREVATEL розповіла професорка і докторка філологічних наук Лариса Масенко. Вона стверджує, що слово "куліч" вживати взагалі не варто – це російська назва паски і нема чого її використовувати в Україні. Навіть російською мовою.
"Звісно, правильно говорити "паска". Слова "куліч" навіть немає в українській мові, воно російське. Деякі його тягнуть, але навіщо нам його тягнути, якщо є своє?" – заявила вона.
Пояснюючи етимологію слова, професорка розповіла, що вона трансформувалася з назви свята Пасхи. Зі свого боку, "Пасха" пішла від іудейського свята Песах, що означає вихід іудеїв із Єгипту. Слов'янські народи запозичили це слово з грецької мови, а турки з арамейської. Пізніше в українській мові воно видозмінилася, ставши знайомою нам всім Пасхою, а хліб, який готують до цього дня, почали називати паскою.
"Іноді паску теж називають пасхою, але ніяк не кулічем. Це російське слово, не розумію, навіщо його тягнуть, шукають якісь відмінності. Десь прочитала, що нібито паска – це з борошна, а куліч – із сиру. Це взагалі не відповідає дійсності – паска може бути як із борошна, так і з сиру", – підсумувала Лариса Масенко.
Раніше OBOZREVATEL розповідав, як зустрічають Великдень різні країни світу в умовах карантину.
Не пропусти блискавку! Підписуйся на нас в Telegram
OBOZ.UA поспілкувався з Анною Налакат, яка вийшла заміж за індійця і зараз живе в Омані
Кремлівський диктатор не здатний керувати країною в умовах паливної кризи