Блог | Радянська "мораль" та російська брехня

Вдома у нас було багато книжок, і я їх майже всі перечитали двічі або тричі. Окрім оповідань Василя Шукшина. Ну не подобався він мені, горлівській допитливій школярці. За вікном стояли "щасливі" 70-ті, як їх тепер називають люди з обмеженими розумовими здібностями, а його оповідання чомусь вважались трохи не словом янгола. Зараз я розумію, чого саме його твори викликали у мене відразу, але тоді я не могла усвідомити, чому дурбило з чаркою в руці, яке неспроможне купити дитині чобітки або матері нову хустку – позитивний герой, а непитущий чолов’яга, який працює з ранку до вечора, має гарну оселю і повний двір качок – ворог людства.

Але мова зараз не про це.

У фільмі "Калина красна" роль матері головного героя Єгора Проскудіна, якого грав Шукшин, виконала звичайна селянка.

Нагадаю сюжет: "Вор-рецидивист Егор Прокудин по кличке "Горе" выходит на свободу, отсидев срок. После колонии он решает податься в деревню Ясное, где живёт Люба Байкалова, с которой он переписывался. Сначала в областном центре он встречается со своими бывшими сообщниками: Губошлёпом, Бульдей, Люсьен. Его зовут на новое дело…"

Тож головний герой фільму, який і зараз для росіян – взірець моралі та духовності, – відсидів на шконці багато років і з юних років не бачив матір. А коли ж йому за злочинами згадати про матір?

Так от, старенька бабуся, яка зіграла його матір, не знала, що вона грає. Її знімали прихованою камерою. Вона просто розповідала про свого сина-зека, якого не бачила багато років. Була дуже нещасна і щира…

Після зйомок фільму Шукшин купив їй продуктів, завіз дрова, дав грошей… Але менше ніж через рік він помер – не без допомоги оковитої, а бабуся взимку замерзла на печі.

Я не знаю, хто і коли знайшов її замерзле тіло, але це було в 1976 році в Вологодській області, яка : "…занимает одно из ведущих мест среди субъектов России по наличию лесосырьевых ресурсов. Леса Вологодской области занимают площадь 11,7 млн. гектаров, что составляет 81 % территории региона. Запас древесины превышает 1,6 млрд".

Все, що треба знати про радянську мораль і економіку, радянську владу і "небайдужих" радянських людей… а також романтизацію "уголовщини", яка відригнулася в 90-х і плекається й досі шансоном.

А ще про нашу пропаганду, яка не чинить опір російським рікам брехні.

Ще в 2014 році треба було зупинити оцей ностальгічний шабаш по совку.