Для українців зворотного шляху немає — батько Героя Небесної сотні
П'ять років тому, 21 листопада 2013-го, в Україні почалася Революція Гідності. У цей день тисячі людей вийшли на Майдан, щоб підтримати курс України на шляху до євроінтеграції та підписання Асоціації із Європейським Союзом.
Однак після невдалої, але жорстокої спроби правоохоронців розігнати мирний мітинг, до протестувальників приєдналися сотні тисяч людей. Кожен вийшов на Євромайдан із особистих причин, проте все зводилися до одного — до бажання жити у вільній і сильній країні. На жаль, за ці бажання поклали життя більше сотні людей, яких назвали Героями Небесної сотні.
Скільки цілей Євромайдану вдалося досягти, коли чекати розслідування злочинів проти учасників Революції Гідності і яке майбутнє чекає Україну — OBOZREVATEL запитав у бліц-інтерв'ю з учасником тих подій, батьком Героя Небесної сотні і волонтером Володимиром Голоднюком.
Читайте также: ''Не заради цього ми кров проливали'': журналіст оприлюднив невідоме відео з Майдану
— Минуло 5 років з початку Революції Гідності. На вашу думку, яких цілей Євромайдану вдалося досягти, а яких ні?
— Питання більше філософське, бо до цілей Євромайдану можна відносити і євроінтеграцію, з чого починався Майдан. Відновлення законності, бо були побиті студенти, і багато іншого.
Я вважаю, що основною заслугою і здобутком Майдану стала зміна свідомості людей. Вони усвідомили, що можуть змінювати державу.
— Розуміння прийшло, але чи є народ зараз основною владою в Україні?
— Так. Якщо ми перестанемо продаватися за гречку, перестанемо сприймати телевізор і зомбування як основне джерело інформації, перестанемо купуватися на солодкі розповіді депутатів, які балотуються, натомість почнемо тверезо і свідомо робити свій вибір, то ми будемо джерелом влади.
Читайте также: Революція Гідності: ветеран АТО назвав головні перемоги Євромайдану
— Україна змінилася? Яким ви бачите її майбутнє?
— Я можу сказати навіть більше: Україна почала йти важким шляхом від статусу окремої держави на папері, до реалізації цього статусу. Домайданна Україна — це було, як казав наш східний ворог — "незрозуміле утворення". Але зараз Україна довела, що вона може захищати свої кордони. І відстоюватиме цінності Майдану, і рухатиметься у напрямку Європи.
— Щось може цьому перешкодити?
— Може, ми маємо в історії приклад часів Скоропадського, коли не відбулася Україна. Перешкодити можуть наші внутрішні чвари — це дурна українська ментальність, коли у нас кажуть: "де два козака, там три гетьмани". Ми не можемо розділити булаву, нам зараз треба об'єднуватися не в боротьбі за владу, а в боротьбі за Україну.
Читайте также: П'ять років Євромайдану і Революції Гідності: найпотужніші фото історичних днів
— Сотні людей віддали життя на Майдані, в тому числі і ваш син... Після п'яти років, як ви вважаєте, воно того варте?
— Коли Майдан був у розпалі, я сказав синові, що він може померти, а він навіть не залишив нащадків, справжніх українців, які будуть продовжувати його справу. Він мені відповів: "Тату, ми всі помремо, важливо тільки коли і як".
Я вважаю, що Небесну сотню будуть славити віками. Це люди, які показали нам, що ми маємо гідність, що ми — люди, а не безлика маса. Так, не всі 100%, так, є латентні патріоти, є зовсім не патріоти. Але є патріотично налаштована частина людей, які отримали Небесну сотню як прапор, і вони рухатимуться уперед, назад вони вже не повернуться.
Читайте также: Як за 5 років політичні негідники сплюндрували ідеї Революції Гідності
— Не останньою темою, пов'язаною із тими подіями, є розслідування злочинів проти учасників Революції Гідності. У ГПУ вже доповіли, що українські правоохоронці розслідували більшу частину з 4700 злочинів, скоєних проти "майданівців", однак притягнути винних до відповідальності складно, тому що вони давно покинули територію України. На вашу думку, чи вдасться до кінця розслідувати справу Майдану, покарають винних?
— Хочеться вірити, що ми доживемо до цього часу. Але, як показує нам історія, оцінку цим подіям надаватимуть наші нащадки. Думаю, що зараз основним нашим завданням є не домагатися формального суду. Суд повинен зібрати максимальну кількість доказів, і навіть якщо зараз не зможе назвати імена злочинців, то щоб ці імені звучали у подальшому в історії.
Тому що, якщо ми не зможемо дати оцінку цим подіям і не розкажемо про це зло, то воно може повторитися в майбутньому.