Дівчина курсанта Студінського з Ан-26: чекав, поки підросту, і питав розмір каблучки
Рідні курсанта розповіли, як довго хлопець йшов до своєї мрії про небо
Його вступу заважали проблеми із зором, але він все ж потрапив у ХУПС
Літаки супроводжували Дмитра з раннього дитинства
У вівторок, 6 жовтня, в Харкові попрощалися з курсантами, загиблими в катастрофі Ан-26, серед яких був і Дмитро Студінський з Житомирщини. На церемонію прибула вся сім'я хлопця, а також його дівчина з мамою.
Після траурного заходу Героя повезли до рідного військового містечка Озерне, пише KHARKIV Today. Рідні та близькі юного захисника поділилися зворушливими спогадами про нього і його життєвий шлях.
Так, кохана авіатора Олена розповіла, що влітку вони ще встигли з'їздити на море і будували серйозні плани на майбутнє.
"Ми планували, все планували. Чекав, коли трошки підросту, питав розмір пальця, каблучки. Жартував все", – згадує дівчина.
А брат загиблого розповів, що Дмитро був "найслухнянішим, найкрутішим братом взагалі". "Його мрія здійснилася, він літав і буде літати. Він навчався дуже добре в школі, хороший друг, батьків поважав. Звичайно, він куди хотів, туди і вступив. Вічно нехай літає", – додав родич курсанта.
Рідні відзначили, що Дмитро довго і наполегливо йшов до своєї мети стати авіатором, адже перешкодою був поганий зір.
"Він жив у військовому гарнізоні, його батько там працював і він з дитинства бачив, як літаки літають. Довго обирав собі навчальний заклад. За станом здоров'я спочатку не проходив, був поганий зір. А потім вступив на штурмана. Він отримував величезне задоволення від того, що літав, що керував літаком. З усіма військовими почестями його хоронитимуть на кладовищі. Ми ним пишаємося, любимо його, він залишиться в наших серцях таким", – розповіла представниця сім'ї Студінських.
Нагадаємо, Дмитро Студінський був одним з курсантів 153 групи льотного факультету ХНУПС, які відпрацьовували польоти на Ан-26 на військовому аеродромі в Чугуєві. Його навчальна практика вже добігала кінця. У листопаді хлопцеві мало виповнитися 22 роки. Поховають Героя 7 жовтня на кладовищі в рідному селищі.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
Дмитро Студінський був молодшим у сім'ї, у батьків залишився ще старший син. Юний захисник навчався на штурмана. У військовий університет він пішов вчитися за покликанням.
Вчителі згадували його як дуже скромного, але хорошого учня, здібного спортсмена-баскетболіста.
А класна керівниця Діми розповідала, що хлопець був дуже принциповим : не користувався телефоном і соцмережами під час навчання – говорив, що в цьому немає необхідності.
6 жовтня президент Володимир Зеленський нагородив Студінського та інших курсантів, а також членів екіпажу Ан-26 медаллю "За військову службу Україні".