УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Діти-очевидці домашнього насильства потребують захисту. Чому система їх не помічає?

Діти-очевидці домашнього насильства потребують захисту. Чому система їх не помічає?

Мільйони українських дітей щороку стають очевидцями домашнього насильства. Спостерігаючи батьківські конфлікти, вони отримують психологічну травму, а тому – мають вважатися жертвами.

У майбутньому такі діти схильні відтворювати поведінку батьків у власних сім’ях. З’являється так званий феномен "соціальної естафети", з яким необхідно боротися. Він може супроводжуватись низкою емоційних і поведінкових проблем, включаючи тривогу, депресію, погані успіхи в школі, низьку самооцінку, непослух, нічні жахи і скарги на фізичне здоров’я.

Однак в Україні немає чіткої статистики щодо дітей, які стали очевидцями насильства в родині. Адже поліція такі "деталі" просто не фіксує. Виїжджаючи на виклик про домашнє насильство, зазвичай в протоколі вказують як жертву лише одного заявника – наприклад, жінку. Водночас інформацію про дітей, які стали очевидцями насилля в родині, правоохоронці зазвичай пропускають. Хоча насправді, таких дітей також потрібно вважати потерпілими, адже це наносить неабияку психологічну травму.

Європейська практика показує інший приклад. Інформацію про дітей, які стали свідками домашнього насильства, не просто фіксують у поліцейському протоколі. З такими дітьми згодом працюють психологи, аби уникнути проблем у майбутньому. Ставлять на облік спеціальних служб, відслідковують якість життя дітей з таких родин. Адже зазвичай насильство в сім’ї не обмежується лише однією жертвою, і згодом поширюється на дітей.

Нам є над чим працювати. Статистика свідчить, що лише за минулий рік до Нацполіції надійшло 208,7 тис. заяв про правопорушення, що пов’язані з домашнім насильством, з яких 3,4 тис. – це повідомлення від дітей. Тому на цю проблему потрібно звернути особливу увагу. А якщо конкретно, то внести зміни до статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. І тим самим – зобов’язати працівників Національної поліції фіксувати у протоколі, коли дитина стала очевидцем насильства у родині. Ігнорування проблеми – породжує безкарність.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...