Так починалася Революція Гідності: 10 днів, які змінили світ
Революція Гідності почалася у листопаді 2013 році. Сім років потому не тільки за кордоном, та навіть у Києві багато хто вважає, що першопричиною був розгін протестувальників "Беркутом" у ніч на 30 листопада, відомий як "Кривава ялинка".
Насправді ж протести почалися ще 21 листопада і ніхто тоді не називав їх революцією. До сьомої річниці цих подій, OBOZREVATEL підготував хронологію 10 днів 2013 року, які змінили Україну і світ назавжди.
21 листопада – відмова підписати асоціацію з ЄС і заклик Мустафи Найєма
Підписати Угоду про асоціацію України з ЄС Віктор Янукович обіцяв ще у лютому 2013-го і це активно обговорювалося в суспільстві і ЗМІ протягом усього року. Але 21 листопада Кабінет міністрів України ухвалив рішення призупинити процес підготовки до підписання документа, при цьому заявивши про необхідність відновити діалог із Російською Федерацією і Митним союзом.
Скандальне рішення викликало обурення серед українців і незабаром у Facebook з'явився пост журналіста Мустафи Найєма.
Гаразд, давайте серйозно. Ось хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан? Лайки не враховуються. Тільки коментарі під цим постом зі словами "Я готовий". Як тільки набереться більше тисячі, будемо організовуватися
Пізніше, приблизно о 20:30, Мустафа Найєм опублікував заклик, який став знаменитим і, як прийнято вважати, став офіційним початком Євромайдану.
При цьому основним засобом спілкування для протестувальників став Twitter – у першу чергу завдяки тому, що вимагав дуже мало трафіку – це стало ключовою перевагою для мобільного інтернету тих років. Саме в цій соцмережі вже 21 листопада хештег #євромайдан вийшов в українські, а пізніше і в світові тренди.
У перший день на Майдані було близько півтори тисячі протестувальників. Пізніше, в той же вечір до київського протесту приєднався і Львів, але і там мітингувальників набралося порівняно небагато.
Читайте: Полковник, що розганяв Євромайдан, уникнув покарання: озвучена причина
Перша ніч Євромайдану
22 листопада – мирний протест і виступ Миколи Азарова
Головною подією в українському медіа-просторі 22 листопада 2013 року став виступ прем'єр-міністра України Миколи Азарова у Верховній Раді. Глава уряду офіційно підтвердив: підписання асоціації з ЄС фактично заморожено.
Тим часом акція протесту на Майдані Незалежності розросталася, але залишалася виключно мирною. Люди танцювали та спілкувалися, на імпровізованій сцені давали слово будь-кому.
У цей день, 22 листопада, своє мовлення почав телеканал "Громадське ТБ". Разом із "5 каналом" "Громадське" стало основним джерелом інформації про події Євромайдану, тоді як провладні телеканали і ЗМІ переважно замовчували або очорняли акції протесту.
Читайте: Кому на руку нерозслідування розстрілу Євромайдану: Ніколаєнко назвав вигодонабувачів
Надвечір МВС стягнуло до центру Києва велику кількість бійців внутрішніх військ і "Беркуту", проте вони не перешкоджали проведенню мітингу. Слід зазначити, що на Майдані не було прапорів будь-яких політичних партій.
23 листопада – підтримка Євромайдану за кордоном
Саме з 23 листопада протест Євромайдану став дійсно міжнародним. Акції на підтримку українських протестувальників пройшли в Польщі, Британії, Канаді, Чехії, Бразилії і навіть Південній Кореї. "На Євромайдан" вийшли українці в Одесі і Вінниці, Івано-Франківську та Хмельницькому, в Луцьку і Донецьку. У Києві Євромайдан розділився на "політичний" – на Європейській площі, і "без політики" – на Майдані Незалежності.
Читайте: ''Даремно пролили кров?'' Українці відверто висловилися про результати Євромайдану
24 листопада – Народне віче і перший штурм Євромайдану
24 листопада 2013 року в центрі Києва пройшов наймасштабніший мітинг "За Європейську Україну". Понад сто п'ятдесят тисяч людей зібралися на Європейській площі і Майдані Незалежності. На Народному віче були сформовані основні вимоги до режиму Віктора Януковича: підписати асоціацію з ЄС, відправити уряд Азарова у відставку, звільнити Юлію Тимошенко і припинити політичні репресії.
Народне віче
У той же день розгорілися перші великі сутички прихильників євроінтеграції з правоохоронцями. Коли колона протестувальників вирушила з Майдану до урядового кварталу, під Кабінетом міністрів їх зустрів "Беркут" і "тітушки".
Тим часом на Майдані Незалежності були встановлені намети, а Андрія Парубія було обрано комендантом наметового містечка.
Ввечері 24 листопада, о 23.20 "Беркут" провів перший серйозний штурм Євромайдану. Близько тисячі бійців МВС кілька разів атакували протестувальників на Європейській площі, але їх зуміли відтіснити.
25 листопада – звернення Януковича, зачистка Майданів
25 листопада, через три дні після початку протестів, із "режиму тиші" вийшов Віктор Янукович. Він виступив із телезверненням, заявивши, що обіцяє не сходити з європейського шляху.
У нас ніхто не вкраде мрію про Україну рівних можливостей, про європейську Україну. Так само як ніхто не зіштовхне нас з праведної дороги, що веде до цієї мрії. Я ніколи не зроблю жодного кроку на шкоду Україні і народу.
Читайте: Революція Гідності: ветеран АТО назвав головні перемоги Євромайдану
Для Києва цей день пройшов спокійно, проте все було інакше в Одесі і Дніпрі. Одеський євромайдан був зачищений силами міліції і "Беркута". А в Дніпрі "тітушки" розгромили наметове містечко прихильників євроінтеграції, побивши протестувальників.
Міліція зачищає Євромайдан в Одесі
26 листопада – страйк студентів і об'єднання Євромайданів Києва
26 листопада було оголошено всеукраїнський студентський страйк. КНУ Шевченка, КПІ, Києво-Могилянська академія та інші столичні виші масово вийшли на Євромайдан і закликали всіх студентів приєднуватися до протесту. Тим часом акції протесту на Європейській площі і на Майдані Незалежності нарешті об'єдналися під гаслом "Без політики".
Заклик до студентів виходити на страйк
Віктор Янукович у цей день дав розгорнуте інтерв'ю для українських телеканалів, в якому найбільше всім запам'яталася репліка про "оплески мітингарям".
Тим часом підтримкою Євромайдану відзначився Сімферополь, і навіть Москва.
27 листопада – студенти виходять на марш протесту
Розділившись на кілька колон, київські студенти обійшли столичні вузи, закликаючи всіх бажаючих приєднуватися до акції протесту. Зрештою об'єднавшись на Майдані Незалежності в загальну колону чисельністю в 15 тисяч осіб, студенти вирушили до Адміністрації президента, де передали вимогу до Віктора Януковича – підписати угоду про асоціацію з ЄС.
Читайте: В’ятрович: ми не допустимо люстрації Революції Гідності
Марш студентської колони
Євромайдан 27 листопада
28 листопада – початок саміту у Вільнюсі
Один із найбільш спокійних днів у центрі Києва – Євромайдан завмер в очікуванні підсумків саміту "Східне партнерство". Віктор Янукович прибув до Вільнюсу для участі в дипломатичних заходах і протестувальники сподівалися, що асоціація з Євросоюзом все-таки буде підписана.
Читайте: "На Майдані билося серце великої нації": Тимошенко згадала трагічні події Революції Гідності
Євромайдан 28 листопада
29 листопада – відставка Януковича, Вакарчук на Майдані
29 листопада 2013-го кілька тисяч прихильників євроінтеграції утворили в Києві живий ланцюг з вимогою до президента України: "Підпиши!".
Однак Віктор Янукович покинув Вільнюс, так і не підписавши Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Більше того, в той день не була підписана навіть декларація про наміри через те, що Янукович заявив: переговори з ЄС Україна продовжить тільки за участю в них Росії. Представники Євросоюзу ж категорично відмовилися від подібного формату.
Вільнюський саміт 29 листопада
Євромайдан ухвалив резолюцію з вимогою відставки Віктора Януковича з поста президента і запланував проведення чергового масового народного віче на перше грудня.
Читайте: Як почалася Революція Гідності: опубліковані невідомі раніше дані
А ввечері 29 листопада на Майдані вперше виступив Святослав Вакарчук. Фінал його промови був передбачуваним: протестувальники вимагали виконання пісні "Вставай", яка з подачі "5 каналу" стала негласним гімном молодого Євромайдану.
Вакарчук вперше співає на Майдані
30 листопада – розгін Євромайдану
У ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності залишалося близько тисячі активістів. Більшість із них – молодь і студенти. Тієї ночі, близько четвертої години, Євромайдан був атакований "Беркутом".
Під байдужі, підкреслено ввічливі прохання "звільнити територію для роботи комунальних служб", активістів оточили та зігнали під стелу, де планомірно били і викидали геть. Менш ніж за годину головна площа Києва була жорстоко, холоднокровно й ефективно зачищена від людей. Багато побитих, побоюючись переслідування, рятувалися в Михайлівському монастирі.
Початок революції
30 листопада 2013 року було останнім мирним днем Євромайдану. Жорстокий розгін протестувальників, який влаштував "Беркут", радикально змінив настрої українців. Коли режим Януковича показав, що не гребує силовими методами для того, щоб утриматися при владі, невинний протест переріс у справжню революцію. Вже 1 грудня 2013 року мітинг у центрі Києва зібрав понад сто тисяч учасників, а ввечері закінчився спробами штурмувати Адміністрацію президента і ще більш жорстокими діями "Беркута" і міліції у відповідь.
Читайте: Революція Гідності: гарним словам українці більше не вірять
"Беркут" жорстоко розганяє мітингувальників на вулиці Банковій
Бійці "Беркута" знущаються і б'ють затриманих протестувальників
Через сім з половиною тижнів, 22 січня, з'явилися перші воїни Небесної Сотні. На вулиці Грушевського силовики вбили протестувальників – Михайла Жизневського і Сергія Нігояна, а під Борисполем знайшли понівечене тіло ще одного учасника революції – Юрія Вербицького.
Як повідомляв OBOZREVATEL, розслідування розстрілів Небесної Сотні під час Революції Гідності зупинено. Про це заявив звільнений з управління спецрозслідування Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк.