Блог | День незалежності на фронті: ми навчились давати гідну помсту
П'ятеро захисників загинуло і семеро отримали поранення різного ступеню важкості. Ворогу в черговий раз вдалось затьмарити головне свято України, десятками кидаючи в бій найманців з квитком в один кінець.
Про вчорашній наступ терористів командування батальйону були проінформовані заздалегіть. Ретальна підготовка дала змогу зтримати ворога і мінімізувати втрати серед особового складу. Наші захисники були готові до найгіршого. Знали, що наступ більше 20 підготовлених терористів буде прикривати ворожа артилерія, але не в такій кількості. Більше 200 снарядів різного калібру протягом вчорашнього дня беззупинно прилітали в бік наших опорних пунктів. Допомагали бійцям Айдару і сусідні підрозділи, завдаючи нещівного удару по позиціям бойовиків. Дві атаки зі сторони Бахмутської траси і на сході Жолобка захлинулись.
Чому саме тут? Тому що російським генералам вкрай не подобається наближення Збройних Сил до Бахмутської траси - основної дорожньої артерії між окупованими частинами Луганської і Донецької областей. За останні роки всі спроби російських найманців відсунути хоча б на декілька сотень метрів були марними. І з кожною спробою, нам вдавалось відвойовувати території.
Активні бойові дії і потужні обстріли були й на інших ділянках фронту. В черговий раз мешканці Маріуполя чули розриви снарядів. На околицях Мар'їнки та Докучаєвському напрямку, під прикриттям кулеметів працювали снайпери. Одному з них вдалось поранити бійця і дочекатись поки прийдуть на допомогу. Рятувати свого бійця пішов командир роти одного з підрозділів. Ворожа куля влучила українському офіцеру прямо в сердце.
Кулі, випущені снайперами терористів вчора відчули і мирне населення. Серед білого дня бойовики цинічно стріляли в бік КПВВ Мар'їнка, намагаючись влучити в військових. Пів години, десятки мирних мешканців були змушені ховатись від куль покидьків.
Читайте: Головна перевага української армії
Одночасно таких великих втрат ми не зазнавали більше ніж півтора року. Тим більше, що станом на ранок 24-го обстріли тривають і не за підтвердженною інформацією кількість поранених з нашого боку збільшиться. Російські генерали не просто вибрали саме переддень найважливішого свята України. Можна вважати, що їм в черговий раз вдалось посіяти ворожбу серед громадян України. Подивіться, що робиться в соціальних мережах. Скільки людей в черговий раз виступили проти того, щоб хлопці, які роками стримують ворога, не йшли головною вулицею країни. Їх хибну думку підігрівають і опозиційні, і проросійські політики.
Все ж таки парад відбудеться, і його дивляться в кожному бліндажі, де є телевізор. Всі хочуть побачити свій бойовий прапор чи побратима, з яким воював. Саме ці сентиментальні речі ніколи не зрозуміє людина, яка не пройшла пекло війни.
В передчуті свята пильність загострюється. Всі підрозділи знаходяться в посиленій бойовій готовності. Майже всі отримали повідомлення про можлий артобстріл чи чергову підготовку ворожих ДРГ, а тиловими дорогами окупованих територій беззупинно курсує ворожа техніка. Тим більше, скоро закінчується так зване хлібне перемир'я і його юридична сила. Та кількість техніки, яка зафіксована міжнародними організаціями і прибула з росії, насторожує, але не лякає. Проаналізувавши пабліки окупантів, тільки за добу вони втрали більше 30 чоловік, більшість загиблими. Ми навчились не тільки давати гідну відповідь, але й ще гідну помсту.
По всьому фронту, на всіх позиціях сьогодні була хвилина мовчання за загиблими побратимами і голосно пролунав гімн України.
Хлопці, з вірою в перемогу передають передають вітання всім, хто допомагє армії і вірить в перемогу.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...