Дефіцит і все своїми руками: як робили ремонти в СРСР
У радянські часи ремонт квартири був справжнім випробуванням на винахідливість і терпіння. Отримавши нову оселю від держави, багато сімей одразу приступали до її облаштування.
Проте брак будівельних матеріалів і послуг робив цей процес довгим і виснажливим. Навіть звичайний косметичний ремонт міг розтягнутися на роки, а кожен результат залежав від уміння, зв'язків і фантазії мешканців.
Дефіцит як головна перешкода
У радянських магазинах будматеріали були майже відсутні. Шпалери, лінолеум, плитка чи навіть шпалерний клей "Бустилат" потрапляли на полиці рідко.
Громадяни "полювали" за товарами через знайомих або давали хабарі працівникам магазинів, щоб отримати доступ до дефіциту через службовий вхід. Деякі матеріали, наприклад, югославські шпалери, вважалися справжньою удачею.
Найчастіше будматеріали "несли" з будівельних трестів чи заводів, а фарбу купували з особливою обережністю: якість залежала навіть від зміни, що її випускала.
Ремонт своїми руками
Через відсутність доступу до професійних ремонтників більшість громадян бралися за роботу самостійно. У цьому брали участь усі члени сім'ї, кожному знаходилася справа. Шпалери клеїли на газетну підкладку, щоб вони краще трималися на нерівних стінах. Газети стали універсальним матеріалом: ними накривали підлогу, стіни і навіть виготовляли "ремонтні шапки" для майстрів.
Матеріали та інструменти
Асортимент шпалер у ті часи був обмежений: паперові шпалери з горизонтальними чи вертикальними смужками були основним вибором. Якщо "Бустилату" не було, використовували клейстер із борошна чи крохмалю. Вінілові шпалери чи паркет були розкішшю, а звичайний лінолеум часто тріскався вже через кілька років. На підлогу під лінолеум не клали жодних підкладок, через що дерев'яні дошки проступали крізь покриття.
Процес ремонту
Ремонт зазвичай починався з побілки стель, яку виконували вручну або за допомогою пилососа, що працював на видування. Стіни фарбували синьою або зеленою фарбою, які було найпростіше дістати. Коли фарбували підлогу, меблі часто не пересували, залишаючи необроблені ділянки під ними.
Для економії часу та матеріалів нові шпалери часто клеїли поверх старих. У багатьох квартирах на момент розпаду СРСР було до 10 шарів шпалер, між якими ховалися таргани чи навіть миші.
Житлові умови під час ремонту
Ремонт проводився в умовах, коли кілька поколінь сім'ї жили в одній квартирі. Речі просто переносили з кімнати в кімнату. У "однушках" ситуація була ще складнішою, оскільки місця для пересування меблів майже не було.
Творчий підхід
Попри всі труднощі, деякі радянські громадяни знаходили способи додати оригінальності своєму ремонту. Дехто створював вітражі на вікнах, виготовляв декоративні перегородки чи оздоблював стіни клаптями тканини. Інші фарбували стелі синькою, щоб вони нагадували блакитне небо.
Наслідки дефіциту
Відсутність якісних матеріалів і послуг залишала слід на вигляді квартир. Навіть у нових будинках завершальні поверхи часто оздоблювали матеріалами низької якості через розкрадання. Двері та вікна були кривими, а сантехніка й батареї могли служити десятиліттями без заміни.
Ремонт у СРСР став символом тогочасного побуту: економія, дефіцит і самостійність визначали процес і результат. Попри обмеженість ресурсів, радянські люди знаходили способи зробити свої оселі затишнішими, проявляючи винахідливість та наполегливість.
Раніше OBOZ.UA розповідав про те, як влада СРСР випускала книги та журнали про те, що можна зробити, щоб було легше вижити в умовах злиднів.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.