Блог | Дай Бог, щоб в Україні всі свята були мирними!

Так уже сталося, що все великодні свята, завжди пролітали зазвичай. Мама, тітки і бабусі пекли батареї пасок, які потім займали все підвіконня. Ми діти, намагалися в першу чергу зжерти різнокольорову глазур і звичайно ж влаштовували "яєчні битви". Важливо було розфігачити купу різнокольорових курячих яєць, щоб потім їх з'їсти. Ось і всі свята...

Шість років тому, Пасха була незвичайна. Чи не така як завжди. Дванадцятого квітня п'ятнадцятого року. Окраїна Широкино. Заздалегідь волонтери на командний пункт "Замок" навезли сотні пасок. Великих і маленьких. Смачних і дуже смачних. Здавалося, що тепер до Нового року будемо хомячити тільки одні лише паски. На позиціях ситуація була схожа.

З ранку дня Світлого Воскресіння Олівер зібрав Великодній кошик і махнув з Соболем в найближчий храм святити кондитерські вироби. Рації мовчали. За день до Пасхи, в Мінську домовилися з російськими окупантами про перемир'я. Мовляв ми розуміємо, що бурятам і удмуртам фіолетово, але все ж це важливе свято. Дайте людям спокійно відсвяткувати. Потім війну воювати будете. Встигнете ще. Окупанти начебто погодилися. Можна було зітхнути відносно спокійно.

Погода радувала своїм теплом. На пляжі розпалили мангал, засмажили шашлики, нарізали гори свіжої зелені і розлили по пластиковим склянках "колу".

– Ну хлопці... Христос Воскрес! Дай Бог, щоб все повернулися додому, живими і здоровими! - Склянки хруснули пластиковими боками і Соболь опустив погляд в пісок. Батя згадав тих, хто віддав життя захищаючи Україну.

– Христос Воскрес, командир...

Шашлики вдалися на славу. Сонце лоскотало своїми променями, відбиваючись мільйонами відблисків у морській гладі. Тридцятий сів навпочіпки, поплескавши долонею по морській воді.

– Русик! Купатися будеш?

– А це ідея Кот! – Прапоршик зрушив кепі на потилицю, – Але холоднувато ще! Жопу можна відморозити!

Терпіння російських окупантів виявилося недовгим. О шістнадцятій годині, в море впала сто двадцята міна.

– О, блін! Починається! Наїлися шашликів, – пробурчав комбат, – Все! Терміново збираємося!

Рація відразу ж вибухнула матюками, випльовуючи купу інформації. У Широкино почався бій. Світле Воскресіння закінчилося дуже швидко. Воно то і зрозуміло. Адже їм, оркам з ублюдочною колорадською стрічкою на грудях і рукаві, потрібна війна. А тут якесь, не зовсім зрозуміле їм свято. І зовсім не зрозуміле перемир'я...

Дай Бог, щоб в Україні якомога скоріше всі свята були мирними!

Бережи Боже Україну! Прошу тебе...