Чому ми кажемо "Алло" по телефону: цікаві версії походження

Слово "алло" стало синонімом телефонного привітання у багатьох країнах світу, але мало хто знає, коли і як саме воно виникло. Все почалося у 1877 році, коли вирішили встановити стандарти для використання телефону, зокрема й щодо привітання при піднятті слухавки.

Історія слова "алло" є чудовим прикладом того, як технології і культура взаємодіють та впливають на мову. Завдяки старанням таких видатних особистостей, як Александер Грем Белл і Томас Едісон, телефонне вітання стало невід'ємною частиною повсякденного життя, при цьому зберігаючи різноманіття форм у різних країнах. OBOZ.UA розповідає цікаві факти про одне й найпопулярніших слів у світі.

Спочатку було "ahoy!"

Александер Грем Белл, винахідник телефону, запропонував використовувати вигук "ахой" (англ. "ahoy"), який використовували британські моряки, щоб привернути увагу: "гей, хто там?". Однак цей варіант не здобув популярності.

Томас Едісон і перше "алло"

Набагато відомішим став варіант, запропонований Томасом Едісоном. Вчений зробив величезний внесок у розвиток галузі. Одним із його нововведень була індукційна котушка, яка дозволила значно поліпшити якість звуку у порівнянні з конструкцією телефону Белла.

Саме Едісон у своєму листі до директора піттсбурзької телефонної компанії запропонував використовувати слово "hullo", що було спотвореною формою англійського "hello". Він наголошував на тому, що це слово дуже легко вимовити і важко сплутати, що було важливо для перших телефонів з не ідеальним звуком.

Цей варіант, в тому числі й завдяки популярності Едісона, закріпився в багатьох країнах світу. У французькій мові, де відсутня літера "h", слово вимовляється як "алло", тож вважають, що в українську мову телефонне вітання прийшло із французької.

Інші версії походження слова "алло"

Звісно, існують й інші гіпотези щодо походження так званого "сигнального слова". Одна з них припускає, що "алло" є варіацією французького слова "allons", що означає "ну" або "підемо".

Інша теорія вказує на можливе походження від "hallo", яким пастухи скликали своїх овець. Також є версія, що "алло" є спотворенням угорського слова "hallom", що перекладається як "я тебе чую". Цю гіпотезу можна зустріти у працях Тівадара Пушкаша, угорського винахідника, який створив першу автоматичну телефонну станцію.

"Алло" в різних країнах

"Алло" прижилося в англомовних країнах, таких як Велика Британія, США, Канада, Австралія та Нова Зеландія.

Однак у континентальній Європі різні країни мають свої варіанти телефонного привітання. Наприклад:

• У Німеччині заведено говорити своє ім'я.
• В Італії на слухавку відповідають словом "пронто".
• У Греції можна почути "паракало".
• В Іспанії вживають "діга", а в Туреччині крім "алло" використовують своє "ефенді".
• В Ізраїлі прийнято говорити "шалом".
• У Азії традиції привітань значно відрізняються від європейських. Японці кажуть "моші-моші", китайці – "вей", а корейці – "ебосеє".

Раніше OBOZ.UA розповідав цікаві факти про історію винайдення телефону.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.