УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Микола Томенко
Микола Томенко
Український політик

Блог | Чи стане українська святиня "Межигір‘я" парком Януковича?

Чи стане українська святиня 'Межигір‘я' парком Януковича?

16 лютого 2022 року Кабінет Міністрів доручив Міністерству захисту навколишнього середовища та природних ресурсів та іншим відомствам опрацювати питання створення парку-пам’ятника садово-паркового мистецтва на території урядової резиденції "Межигір‘я".

Цим рішенням владці закріпили більшовицько-популістичний підхід у пропагуванні нашої НАЦІОНАЛЬНОЇ СВЯТИНІ лише як парку, який посадив Янукович та місця, де можна побачити "унікальні артефакти - унітаз і батон президента-втікача"!

Натомість, МЕЖИГІР‘Я знане із найдавніших часів. Тут були ще язичницькі капища, а з часів княжої України-Руси з’явилися перші християнські храми. В місцевих підземеллях археологи розшукували знамениту бібліотеку Ярослава Мудрого. Згодом Межигір’я перетворилося на духовний центр українського козацтва. В ньому останні роки свого життя провели знамениті українські вояки. Достеменно відомо, що тут поховані Семен Палій та предок Миколи Гоголя Євстафій (Остап) Гоголь. За дослідженнями фахівців на території Межигір‘я загалом знайшли вічний спочинок понад півтори тисячі козаків та біля 700 священників. Загалом у різні часи тут було 6 храмів і 3 цвинтарі. Серед фундаторів християнських святинь і Петро Калнишевський, а серед їх архітекторів - Іван Григорович-Барський.

Саме тому за збереження української національної святині боролися відомі українці. Знаний вчений, перший ректор Університету Святого Володимира Михайло Максимович, виступив на захист Межигір‘я, щоб не перейшло це заповідне і духовне місце "в частную собственость всякого торгаша и промышленника".

Наш світоглядний батько Тарас Шевченко не лише змалював та описав цю історичну місцину, а й усіляко захищав Межигір‘я. Так в 1844 році Тарас Григорович Шевченко у листі до Я.Г. Кухаренка писав:

"Був я торік на Україні - був у Межигорського Спаса. І на Хортиці, і скрізь був і все плакав, сплюндрували нашу Україну…"

А в поемі "Чернець" (1848 рік) поет описує історію Семена Палія, який обрав для себе Межигірський Спас:

"Аж до Межигорського Спаса

Потанцював сивий.

А за ним і товариство

І весь святий Київ…

Привітайте, святі ченці,

Товариша з Лугу!

Свята брама одчинилась,

Козака впустили,

І знов брама зачинилась,

Навік зачинилась

Козакові. Хто ж цей сивий

Попрощався з світом?

Семен Палій, запорожець,

Лихом не добитий."

Катерина II , сумновідома своєю боротьбою проти козацтва, указом від 1768 року ліквідовує Межигірський монастир, який за рік підпалили. Тарас Шевченко переконаний, що без вказівки російської влади не обійшлося: "Як цариця з Нечесою Києвом ходила і Межигірського Спаса вночі запалила".

Згодом тут влаштували імперську фаянсову фабрику, а з 1884 року в Межигір‘ї знову появилося духовенство.

В часи Радянської України тут оселяється колектив молодих митців, які займаються відродженням керамічного виробництва. З 1923 року керамічні курси отримали статус технікуму, а згодом Інституту. Серед викладачів і знаменитий Михайло Бойчук.

Після перенесення столиці Радянської України з Харкова до Києва територія Межигірського монастиря стає місцем для заміської резиденції комуністичних вождів Постишева, Косіора, Хрущова і Щербицького. Ба більше в 30-роках тут не лише знищені християнські святині, а й дороги до дач вимощені фресками та цеглою з цих храмів.

В часи німецької окупації - резиденція рейхскомісара України Еріка Коха.

З 2002 року, крок за кроком, національну святиню українців прибирає до рук Віктор Янукович. Вірний син Московського патріархату забудовує історико-заповідні місця, а на місця одного із давніх цвинтарів з‘являється вертодром!

Отож, нинішнє рішення Уряду про створення в Межигір‘ї так званого парку-пам’ятника садового мистецтва в дусі менталітету більшовицько-пострадянської номенклатури.

Всі знані історики та краєзнавці переконані, що в МЕЖИГІР’Ї маємо створити НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК саме ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО спрямування, де паркова частина стане лише однією із його складових. А серед першочергових завдань цього Заповідника повинні бути фахові археологічні роботи та наукові дослідження, а не лише екскурсії до "золотих батона й унітаза Януковича".

П.С. У статті використані дослідження істориків, археологів та краєзнавців Київщини, зокрема Геннадія МЕЖИГІРСЬКОГО (Ніколаєнка).

31Микола Томенко та ще 30

4 коментарі

Поширили: 4

Подобається

Коментувати

Поширити

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...