В Україні передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від призову
Громадяни України, які ухиляються від призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військового обліку або спеціальних зборів під час воєнного стану, можуть нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Максимальним покаранням за таке правопорушення може бути позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Відповідальність за ухилення від загальної мобілізації, що наразі діє в Україні, регулюється законами "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов’язок і військову службу". Відповідно до них, призову у межах воєнного стану підлягають військовозобов’язані чоловіки призовного віку від 18 до 60 років. OBOZREVATEL вирішив розібратися, як у нашій країні можуть бути покарані "ухилянти".
Так, адміністративну відповідальність передбачено такими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):
– Стаття 210 КУпАП – порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– Стаття 211 КУпАП – псування військово-облікових документів чи втрата їх з необережності – передбачає накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; повторне протягом року вчинення порушення збільшеє штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Певні види правопорушень у сфері забезпечення призову та мобілізації визначаються також низкою статей Закону про кримінальну відповідальність в Україні. Зокрема, відповідно до ст. 336 ККУ, ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Водночас ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період (крім відбудовного періоду) чи у разі проведення цільової мобілізації передбачає покарання у вигляді від двох до п’яти років за ст. 336-1 КК України.
Також законом карається ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження. За це передбачено штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного року.
За ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних зборів громадянин може отримати штраф від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років.
Особи офіцерського складу при ухиленні від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом, згідно зі ст. 335 КК України, ризикують потрапити у в'язницю на строк до трьох років.
Нагадаємо: виключити громадянина з військового обліку може лише медична комісія. Вона визначає стан здоров’я та робить висновок – придатна людина до служби чи ні.
В Україні встановлено три категорії непридатності до військової служби:
– обмежено придатний;
– непридатний у мирний час, але обмежено придатний у воєнний;
– непридатний до військової служби, виключений з військового обліку.
Перелік людей, які не підлягають призову, визначений в статті 23 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Як повідомляв OBOZREVATEL:
– обмежена непридатність не є підставою для відстрочки від мобілізації або звільнення від проходження військової служби, але тут є свої особливості. Наше видання зібрало роз’яснення про те, що означає обмежена придатність та чи відправляють таких українців воювати на першу лінію фронту;
– законодавство України чітко визначає перелік категорій, які мають право на відстрочку, хоча скористатися нею справді не завжди просто. Тому, якщо потенційний призовник хоче скористатися своїм правом на неї, зокрема за станом здоров’я, треба ще довести, що він його має.
Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!