"Боротьба за права саламандр": екоактивісти цинічно використали конференцію з відновлення України в Лондоні
В той час, коли Україна шукає в Європі можливості для економічно розвитку, українські екоактивісти прагнуть його законсервувати.
Екоактивісти скористалися лондонською конференцією Ukraine Recovery Conference, щоб вкотре вставити палки в колеса розвитку гірського краю.
У медіа з’явилось повідомлення про пресконференцію, на якій "борці за Карпати без гуцулів" нібито стверджують, що створення рекреаційно-туристичної зони на Закарпатті "не сприятиме отриманню коштів від європейських партнерів, які можуть допомогти побудувати стійке та успішне майбутнє для людей Карпат".
Чи була ця пресконференція проведена у рамках URC – незрозуміло. У програмі британської конференції із відновлення України її теж немає, а від організаторів URC на момент підготовки матеріалу відповіді не отримано. Тому поки невідомо, на яких правових підставах екологічна організація використовує міжнародний захід із розвитку для досягнення абсолютно протилежних цілей та бореться за права саламандр, на яких ніхто не вчиняє замаху?
Українські екоактивісти не перші, хто експлуатує міжнародний хайп. У 2019 році екорух Extinction Rebellion зупинив рух транспорту в Лондоні. Місто з населенням 8 мільйонів було паралізоване. Це не зупинило активістів від вимог оголосити в місті "надзвичайну кліматичну та екологічну ситуацію".
Все на перший погляд виглядає логічно. Але є одне але. Засновниця Extinction Rebellion Гейл Бродбрук створила цей еко рух під впливом наркотиків. Після чергового прийому до неї зійшла "Божа благодать" і "порадила" зайнятися лондонської екологією. "Я молилася під психоделічними речовинами, – каже Гейл, – і мої молитви були почуті".
Боротьба екологів із здоровим глуздом та цивілізаційним розвитком триває з 70-х років минулого століття. Проте її ціль – законсервувати природу та мінімізувати втручання людей – протирічить самій реальності. Адже насправді основний ворог екології це – бідність.
Найпростіше це побачити на google map. Якщо подивимось на кордон між Ізраїлем, Ліваном та Сирією, то з боку єврейської держави земля зелена, а у сусідів – пустеля.
Чи візьмемо проблему сміття в океані. Great Pasific Garbage Patch — величезне звалище розміром з половину Австралії, створене аж ніяк не розвинутими країнами. "Співавторами" цього звалища є Китай, Індонезія, Філіппіни, Тайланд та В’єтнам. Ці п’ять країн скидають в океан сміття більше ніж весь світ загалом.
Та повернемося до наших країв. Тут теж простежується кореляція між бідністю та екологією. За повідомленням ОДА, туристичний збір за два місяці 2023 року у Верховинський громаді – 46,65 тисяч гривень, що складає тільки 2,3% збору від найбагатшої – Поляницької громади. Як ви думаєте, в якому районі нещодавній паводок в Карпатах зруйнував дороги? У Верховинському!
Негативний вплив бідності на екологію демонструє і недавня позапланова перевірка Карпатського біосферного заповідника, яка виявила незаконну вирубку дерев на суму більш ніж 22 мільйони гривень. Чи будуть рубати ліс багаті люди? Відповідь очевидна.
Можна скільки завгодно розказувати про любов до краю, виховувати екологічну свідомість чи агітувати за заказники, проте без вирішення основної проблеми гірського краю – бідності, ніяких результатів не буде.
Регіону необхідні якісні дороги та оновлення, а подекуди і будівництво нової інфраструктури. Але де взяти на це кошти? Переважну більшість громад Карпатського регіону можна віднести до депресивних: особливості ландшафту унеможливлюють там розвиток промисловості чи сільського господарства. Люди виїжджають на заробітки, відбувається корозія соціального капіталу.
Змінити ситуацію можуть системні інвестиції. Проте будувати заводи чи фабрики у горах не доцільно, розвивати мережеву торгівлю – не вигідно, рубати та продавати ліс – не екологічно. Оптимальний шлях – розвиток рекреаційно-туристичних зон. Зокрема, розбудова гірськолижних курортів, як це роблять у Європі.
Цей сценарій розвитку краю блокується екоактивістами, які за допомогою міфів більше п’яти років саботують можливість його втілення. Наприклад, ключова теза опонентів громад – "знищення природи Свидовця" — не враховує того факту, що проєкт має пройти екологічну оцінку відповідно до закону України "Про оцінку впливу на довкілля", згідно з чинним українським законодавством. Яке, до речі, ігнорується в маніпуляціях екоактивістів не вперше.
Гучні заяви активістів щодо альтернативного розвитку регіону залишаються тільки заявами – за п’ять років не було представлено жодного плану. А остання теза – розвивати регіон, як заповідну територію із низьким туристичним впливом, чітко окреслює майбутню траєкторію розвитку – консервація, зубожіння та стагнація регіону. Гуцульські території, на кшталт індіанських резервацій, матимуть серйозну туристичну принаду: колоритну, але вимираючу етнографічну групу.
Свого часу народи Європи підняла на щити захисту свої прав гасло "Нічого про нас без нас". Воно виражає необхідність участі та представництва певної групи у процесі прийняття рішень які стосуються цієї групи. Зараз долю гірських громад намагаються вирішити ті, хто ніякого відношення до них не мають. Хоча останні запрошували екоактивістів до діалогу під час круглого столу для конструктивного діалогу, який був організований громадами у квітні в селищі Ясіня.
Тому важливо встановити, яким органом державної виконавчої влади уповноважені ці люди виступають від імені держави Україна з гучними заявами, нехтуючи одним із ключових принципів представницької демократії. В той час, поки самі громади відстоюють свої права хоча б для того, щоб на картах майбутнього карпатські території не виглядали пустелею.