За всю історію незалежності Україна так і не спромоглася затвердити Великий герб
Суперечки навколо Великого герба України спалахнули з новою силою – особливо після того, як Володимир Зеленський презентував ескіз головного символу держави. Проте немає жодних гарантій, що президентський варіант схвалять, адже це вже буде четверта спроба парламентарів.
OBOZREVATEL вирішив з'ясувати, навіщо нам потрібен ще один герб і чому українці так гостро сприймають це питання.
За майже 30-річну історію незалежності Україна так і не змогла затвердити Великий герб. Перший конкурс оголошували ще в 90-х роках, а останній – у 2009-му. Але за жоден із проєктів Верховна Рада так і не проголосувала.
"В 1996 році, коли ухвалювалась Конституція, через комуністів та соціалістів ніяк не проходила стаття про державні символи. Щоб їм догодити, вигадали, що буде потім Великий герб і буде їм серпів та молотків", – розповідав BBC художник і геральдист Олексій Руденко.
Необхідність ухвалення Великого герба давно викликає суперечки. Одні вимагають нарешті затвердити символ, інші пропонують просто прибрати його з Конституції. Офіційна ж позиція влади – така вимога законодавства. І це правда: згадка про герб належить до першого розділу Конституції, і змінити її без референдуму просто неможливо.
"Важливо ухвалити цей закон, щоб нарешті виконати вимоги Конституції і поставити крапку в довгій, безперспективній дискусії. Упевнений, що це сприятиме консолідації українського суспільства, яскравішій ідентифікації України на міжнародній арені", – заявив OBOZREVATEL нардеп, голова комітету державної влади Андрій Клочко.
Великий герб, запропонований Зеленським, відрізняється від ескіза з архангелом, який був обраний Держагентством з питань мистецтв і художньої освіти. Ба більше, цей малюнок далеко не новий – ще в 2009 році його представив Кабмін Юлії Тимошенко, однак законопроєкт так і не був розглянутий. Чому – незрозуміло.
Так само, як і незрозуміло те, чому президент не вибрав варіант з архангелом, за розробку якого художник Олексій Кохан отримав 100 тисяч гривень премії.
Ліворуч – переможець конкурсу; праворуч – варіант президента
"На мій погляд, президентський варіант більше історично обґрунтований і вивірений. Ба більше, цей проєкт Великого герба давно живе самостійним життям, адже його зображення отримало досить широке поширення – свого роду народне визнання", – зазначає Клочко.
Нардеп додає, що в разі прийняття законопроєкту, герб використовуватиметься набагато рідше, ніж уже звичний тризуб. "Хіба що в урочистих церемоніях, можливо, під час візитів іноземних делегацій, у приміщеннях центральних органів влади".
Багато фахівців і політиків відзначають, що Україні взагалі не потрібен Великий герб, адже його функції вже успішно виконує чинний тризуб. Та й запропонований Зеленським варіант містить безліч технічних помилок. Про них нам розповів заслужений художник, глава "Геральдичної палати України" Олексій Руденко.
П'ять геральдичних порушень ескізу:
На історичних зображеннях галицький лев спирається на скелю – однією лапою стоїть на землі, а трьома – чіпляється в скелю. У президентському варіанті зображений просто геральдичний лев, який не має стосунку до Галицької Русі.
У лева на ескізі з якоїсь причини дві ліві лапи.
Козак намальований якийсь "примхливий і зніжений", він не відповідає законам іконографії. Ми знаємо купу історичних зображень козака й ніде немає такого образу.
Корона, розташована над тризубом, відкидає можливість використання так званого геральдичного намету, тобто рослинності. Зазвичай його використовували разом із шоломом. Але шолома тут немає, тому і намет потрібно було прибрати.
Калинове гроно нахилене донизу, а пшеничний колос взагалі лежить. Це принижує статус герба й символізує неврожай.
"Сенсу в утвердженні Великого герба дійсно немає. Час, коли це можна було зробити безболісно, вже минув. Наявна символіка сприйнята країною і себе виправдала", – вважає історик і геральдист Андрій Гречило.
І це частково правда. Тризуб уже давно став для українців чимось більшим, ніж просто герб. Він уособлює силу, віру, єдність і багатовікову боротьбу за незалежність держави.
З тризубом ішли в бій князі Київської Русі, в СРСР цей символ зазнавав тотальної дискредитації, але особливим моментом відродження для нього стали події зими 2014-го – коли учасники Революції Гідності малювали знак єдності нації на своїх щитах і касках.
Тризуб уже давно став для українців чимось більшим, ніж просто герб
Що ще потрібно знати про український тризуб?
Символ має тисячолітню історію. Він траплявся на українській території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак і оберіг. А також це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.
За часів УНР тризуб був затверджений Державним Гербом України. Тим самим підкреслювалася спадкоємність з історичним минулим держави.
У ХХ столітті тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як "націоналістичний знак". Його використання категорично заборонялося, а "винних" жорстко карали.
Російська агресія в Криму і на сході України 2014-го почалася зі знищення тризуба як маркера української ідентичності.
Тризуб і сьогодні об'єднує патріотів і воїнів, які захищають суверенітет і територіальну цілісність нашої країни.