Блог | За повернення наших людей ми дорого заплатимо

Зараз скажу непопулярне.

З величезною радістю з приводу можливого повернення наших політв'язнів та полонених з-за порєбріку в мене поруч виникає відчуття тривоги. Величезної тривоги.

Не тільки через колег, які розносять новину про щось, коли самої події нема, а в якості пруфу використовують твіт та слова газпромівської шавки Венедіктова.

Я про сам факт того, що рфія це робить. Хтось скаже - так їх же за це в ПАРЄ пустили, вони давно це мали зробити. І буде навіть правий. Плюс у нас же не атракціон небаченої кремлівської щедрості, а обмін - рашка отримає взамін своїх терористів. Та давайте не забувати, що свої люди Москву ніколи не цікавили.

Читайте: Сенцов и пленные моряки возвращаются в Украину

Фішка в тому, що ця держава-гопнік ніколи нічим не поступається просто так. В світлі останніх двіжів навколо повернення кремля до G8 цілком допускаю, що нинішній обмін (якщо він відбудеться) цілком може означати часткове прощення рашки, повернення її до великої вісімки й зняття з неї великої частини санкцій. Згадайте також слова пані Зеркаль про те, що дуже важко буде втримати санкції.

Захід наполегливо хоче вирішити українську проблему. Російський ринок йому потрібен, в тому числі, й для боротьби з Китаєм. Тому я дуже боюся, що за повернення наших людей ми дорого заплатимо в геополітичному сенсі. Я вже мовчу про можливість перетворення когось із потенційно звільнених на Савченко-2, що цілком вірогідно, на жаль...

І, тим не менше, все одно, якщо наші повернуться - будемо святкувати.