Блокадний щоденник Надії Сухорукової видано друком

Блокадний щоденник Надії Сухорукової видано друком

Блокадний щоденник маріупольської журналістки Надії Сухорукової надруковано у вигляді книги "#Маріуполь #Надія". Надія Сухорукова писала його у березні-квітні 2022 року, коли Маріуполь захоплювали російські війська, і публікувала тексти у соцмережах.

У книжці відтворена цілісна історія того, що пережили мешканці Маріуполя після вторгнення російської армії у місто. Надрукувало книгу видавництво "Лабораторія", співпродюсером виступило Об’єднання Українських Продюсерів (ОУП).

Книга #Маріуполь #Надія

Уривки зі щоденника звучали під час виступу у Європарламенті міністра закордонних справ Латвії Едгара Рінкевича і на благодійному вечорі на підтримку України в Британії у виконанні британської акторки Грети Белламасіної. За його мотивами литовський режисер Андрюс Саулюс поставив виставу у Вільнюському драматичному театрі. Уривки публікувалися на платформі "Відкрита демократія" (Велика Британія), у багатьох світових і українських виданнях.

ОУП надихнулись щоденником Надії Сухорукової і зняло документальний фільм "Маріуполь. Невтрачена надія".

Маріупольська журналістка Надія Сухорукова

"Одна з цілей нашого Об’єднання — документувати і відкривати очі світові на правду про війну в Україні. Ми зняли фільм "Маріуполь. Невтрачена надія" за окупаційним щоденником Надії Сухорукової, його вже подивились у більше ніж 50 країнах. Книга за цим щоденником була органічним продовженням: Надія її написала, друга героїня фільму — Ксенія Каян — переклала її англійською, і ще один герой фільму — графік Данііл Немировський — її проілюстрував. Тепер Ви можете взяти до рук книжку, написану під час війни і видану під час війни, людьми, які перебувають в середині війни. Думаю, це унікальний артефакт нашої незламності", – сказав Володимир Бородянський, співзасновник ОУП, співпродюсер книги.

Прем'єра фільму відбулася в Україні на День незалежності 2022, а потім його показали у 50+ містах світу, подібних до Маріуполя. Ці покази назвали акцією емпатії до простих людей, які потрапили до війни, героїв фільму. Її організували ОУП, а підтримку надало МЗС України.