"Б'є - значить любить?" Що робити жертвам домашнього насильства в Україні
Одна з найбільш табуйованих тем українського суспільства - домашнє насильство. Хоча жертвами стають чоловіки і діти, традиційно ця проблема все ж має жіноче обличчя. За статистикою, щорічно через насильство в сім'ї гинуть понад 600 жінок. При цьому звертаються за допомогою менше 23% постраждалих.
"Обозреватель" розповідає, що робити і куди йти, якщо ви стали жертвою або свідком домашнього насильства.
Що робити?
В Україні від фізичного насильства страждає 60% жінок, і, найчастіше, це відбувається вдома, кажуть в МВС. Але реальні цифри невідомі, адже більшість жертв воліють мовчати про те, що відбувається. Та й випадки, коли поліція не дуже активно реагує на повідомлення про насильницькі дії, теж є. Проте, якщо ви стали жертвою або свідком домашнього насильства, поліцію потрібно викликати. Також можна звернутися на "гарячу лінію" - 116-123, радять в Мін'юсті. Якщо ви стали свідком насильства по відношенню до дитини - повідомте в службу з прав дітей.
Зараз в Україні вже є кримінальна відповідальність за подібні дії , а у поліції є можливість контролювати поведінку порушника, щоб в подальшому насильство не повторилося. А в деяких містах працює пілотний проект МВС - "ПОЛІНА" - служба, спрямована на боротьбу саме з домашнім насильством.
Читайте: "Не бий мою маму": перший крок щодо запобігання домашнього насильства зроблений!
Крім того, є два механізми оперативно захистити жертву від насильника. Перш за все - терміновий заборонний припис. Він може бути винесений за ініціативою поліції або на підставі заяви потерпілого.
В такому випадку насильник або кривдник буде зобов'язаний покинути місце проживання або перебування жертви. Крім того, йому буде заборонено заходити і перебувати в цьому місці, а також будь-яким способом контактувати з потерпілою людиною. Діє такий припис 10 днів. За його невиконання - штраф, громадські роботи або адміністративний арешт.
Другий варіант - обмежувальний припис. Він може бути внесений на підставі заяви жертви або її представника, батьків, родичів, органу опіки. Рішення про його застосуванні протягом 72-х годин приймає суд.
У разі винесення обмежувального припису кривднику забороняється знаходитися в місці спільного проживання, наближатися на певну відстань до місця проживання, навчання, роботи або інших місць, які відвідує жертва. Також йому забороняється особисто або через третіх осіб розшукувати потерпілу людину, спілкуватися з нею або переслідувати. Під заборону потрапляють навіть телефонні розмови і листи. Також припис обмежує кривдника в спілкуванні з потерпілою дитиною. І ще він зобов'язаний не заважати жертві користуватися майном.
Такі заходи суд може ввести на строк до 6 місяців.
Юридична і психологічна допомога
Часто одного звернення в поліцію може бути недостатньо. Жертвам домашнього насильства може знадобитися юридична і соціальна допомога.
Отримати юридичну допомогу можна безкоштовно - захист, представництво в суді, складання документів. Як відзначають в Мін'юсті, постраждалим від домашнього насильства гарантується правовий захист, а послуги адвоката оплачує держава. Контакти можна знайти тут .
У разі необхідності постраждала людина може отримати психологічну підтримку та соціальні послуги - консультації, кризовие і екстрене втручання, соціальний супровід, посередництво і т.д. Цим займаються центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та мобільні бригади соціально-психологічної допомоги. Їх контакти можна знайти тут і тут .
Також потерпілий може отримати тимчасовий притулок в центрі соціально-психологічної допомоги, кризовому центрі або притулку для жертв домашнього насильства. Потрапити до таких установ можна звернувшись до місцевої державної адміністрації або до міської ради. Контакти центрів можна знайти тут .
Читайте: Шокуючі цифри: Луценко озвучила масштаби домашнього насильства в Україні
Не тільки кулаки: що потрібно знати
Домашнє насильство буває різним. В першу чергу фізичним - це побої, нанесення каліцтв, незаконне позбавлення волі, тортури - аж до вбивства. Сюди ж відносяться і випадки, коли жертву залишають в небезпеці або не надають допомогу.
Також домашнє насильство може носити сексуальний характер - це будь-які дії подібного роду, які були здійснені без згоди жертви.
Ще один різновид насильства, не менш небезпечний, ніж фізичне - психологічне. Це словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження проявів волі, навіть контроль в репродуктивній сфері. Всі ці дії завдають шкоди психічному здоров'ю жертви, формують в ній невпевненість і нездатність захистити себе.
Також домашнє насильство може носити економічний характер. Йдеться про умисне позбавлення їжі, житла, одягу, грошей, документів. Сюди ж відносяться і спроби перешкодити отримати лікування, заборони працювати або вчитися, примус до праці.
Кривдником може бути не тільки людина, з яким жертва пов'язана сімейними узами, як, наприклад, з чоловіком/дружиною. Список довгий: це можуть бути родичі, опікуни, батьки-вихователі, патронажні вихователі, наречений або наречена, колишнє подружжя або ті, у кого є спільні діти.
Читайте: Коли життя - пекло: психолог розповіла про проблему домашнього насильства в Україні
Раніше "Обозреватель" розповідав, в чому небезпека психологічного насильства і що з цим робити.