Ми проґавили свій час - батько Героя Небесної Сотні

40,9 т.
Ми проґавили свій час - батько Героя Небесної Сотні

Четверта річниця розстрілу учасників Євромайдану в Києві є нагадуванням всій Україні про одну з найбільших трагедій, яка траплялася за сучасної історії держави. Внаслідок сутичок за три дні загинули 78 активістів, яких потім назвуть Небесною сотнею. Ці події визначили подальшу долю країни. З 18 до 20 лютого в Україні вшановують пам'ять загиблих на Майдані, які ціною життя вибороли для свого народу шанс на свободу.

"Обозреватель" поспілкувався з батьком загиблого від кулі снайпера активіста Євромайдану, Героя України Устима Голоднюка - Володимиром - волонтером, активістом і координатором громадської організації "Штаб Національного Опору Збаразького району" про зміни, яких досягла Україна за ці чотири роки, стан розслідування вбивств на Майдані, війну на Донбасі та багато іншого.

- З початку трагічних подій на Майдані пройшло чотири роки. Чи змінилися ваші погляди з огляду на ті події, які відбуваються в Україні?

Відео дня

- Я по своїй натурі мрійник. Перше моє велике розчарування в цій державі - це коли ми за неї тільки почали боротися. Я був учасником революції на граніті 1990 року, в революції про яку я думав, що вона змінить Україну. Вийшло так, що не змінила. Після того була ще не одна революція, і розчарування тільки посилилося. Здається, що наші люди звикли, щоб їх били по спині, тоді вони починають цінувати господаря, який б'є, а самі господарювати вони не вміють.

Боляче бачити, коли країна, одна з найбільших європейських держав, багата на корисні копалини, є мало не найбіднішою країною в Європі. Тобто, є розчарування від Майдану, не тому, що там була моя особиста біль, моя кров, моя дитина, яка віддала своє життя, а тому, що люди не зробили висновки. Вони мали великий шанс змінити цю державу. Так, треба було затягнути паски, треба було не соромитися і дати чиновникам по шиї, вигнати їх, причому всіх до одного.

Ми проґавили свій час - батько Героя Небесної Сотні

Ми проґавили свій час. Так, деякі можуть сказати, що революція не завершилася, закінчимо війну, і все зміниться. Поки зміниться пройдуть роки. Думаю, що Україну почнуть міняти ті діти, які народяться після Майдану, або вже народилися. Які будуть виховуватися на прикладах Майдану, яких виховуватимуть на прикладах АТО.

- Кого ви звинувачуєте у відсутності змін в Україні: людей чи владу?

- Я нікого не звинувачую. Я не звик на когось звалювати власні гріхи, я теж така ж людина. Я звинувачую українську слабкість. З одного боку, ми сильна нація, ми гуртуємося, коли нам дуже важко, але для цього нам потрібно до того піку дійти. Коли почався справжній Майдан? 30 листопада, коли прийшли найстійкіші, коли почалися перші жертви. Коли стало трохи легше, тепліше, люди відійшли від цього.

Мені боляче за Україну, вона постійно полита кров'ю і не робить з цього висновки. Ми постійно намагаємося з кимось дружити не розуміючи основного правила, нам треба стати настільки сильними, щоб хтось почав хотіти дружити з нами, а не ми з ними.

- Чи бачите ви можливість реваншу проросійських політиків і створення нового Майдану?

- Я не можу вам сказати, у нас з'явилося багато експертів, особливо в соцмережах, які щось пророкують, щось доводять, розповідають. Я бачу, що таки гроші вирішують дуже багато, а грошей зараз багато якраз у тих людей, які не дуже люблять Україну.

- Які думки в армії? Розчарування?

- Я часто буваю на Донбасі, вчора тільки повернувся. Мені тут часто задають питання: "А що кажуть бійці?". Знаєте, на деякі теми ми з ними не говоримо. Так, вони зараз там злі, але вони знають, яку роботу виконують. Якщо вони зараз покинуть свої рубежі, на ці рубежі прийде ворог і на тих рубежах він не зупиниться, він прийде сюди, в наш будинок. Так, вони махають кулаками кажучи, що прийдуть і надають по зубам чиновникам, і буде Україна вільною. Але за 4 роки багато людей вже прийшли, і що? Багато ми з тих чесних бачимо у владі? Ні. Ми бачимо багато піарників, які на цій темі виїхали, пішли в депутати, навчилися брати хабарі, зняли вишиванки і тепер ходять в костюмах Brioni, які поголили чуб. На жаль, є і такі. Думаю, що побут і соціальні проблеми в цивільному житті притупляють відчуття, які загострені на фронті. Нам потрібно самим змінювати країну, а не чекати, що хтось прийде і нам все подадуть на блюдечку.

- Влада рапортує про повне забезпечення армії державою, тоді чому продовжують існувати волонтерські організації?

- Звичайно Полтораку (міністр оборони Степан Полторак, - ред.) ніхто не повідомляє про глобальні проблеми, які є в армії. Доповідають, але про дрібниці, які зазвичай теж дуже важливі. Тому такі заяви і з'являються, судить і говорить виходячи з інформації, яка у нього є. Почнемо з того, що до волонтерських гвинтівок, які були закуплені бійцям волонтерами, Міністерство оборони не дасть патронів, на волонтерські машини не дасть грошей на ремонт. Не тільки в добровольчих батальйонах, а й разом з ЗСУ, 99% автомобільної техніки закуплена волонтерами, а її треба ремонтувати. Оптичні приціли, снайперська зброя, тепловізори купуються волонтерами за кордоном. Волонтери як возили, так і возять.

- Волонтери доносили до Міністерства ці проблеми?

- Доносили, мені подобається, що форму вже почали видавати. Ні, не можна сказати, що нічого не роблять, це не правильне твердження. Почали видавати взуття, погано, що немає змінного, погано, що немає технічного взуття і одягу. Погано, що немає спеціалізованого взуття для спецпідрозділів в тій мірі, якій потрібні. Хоча б почали видавати пайки, якість хороша.

Ми проґавили свій час - батько Героя Небесної Сотні

Але є й інші проблеми, які не можна висвітлювати, я, як волонтер, не маю права їх висвітлювати, а вони є.

- Люди продовжують допомагати волонтерським організаціям?

- Треба розуміти, що люди втомилися від війни, і які там б не були гнівні пости: "Ось ви втомилися, ви полежіть на дивані, ми вас будемо захищати". Ні. Тут бійці прекрасно розуміють, що вони стоять там, щоб люди тут могли народжувати, могли працювати і вести нормальне життя. Хоча про війну не треба забувати.

Але звичайно зменшилася, зменшилася, тому що всі скаржаться на владу, кажуть: "Що як за стільки часу це не можна було налагодити?". Видно, що вся ця система інертна, тому до цих пір не налагоджена. Але найбільша проблема - це обіцянки влади, які вона дає, але не виконує, це розчаровує людей.

- Ситуація на мирній частини України також залишається неспокійною. Постійні мітинги, чвари між політиками, кулуарні домовленості, початок передвиборної гонки, ситуація може загостритися?

- Може бути і загострення всередині держави, не дай бог. Ми розуміємо, що зараз багато зброї у людей в тилу, багато непорозумінь. Одні помиляються, інші йдуть свідомо на це. Мені ця ситуація дуже не подобається. Таке враження, що повернулися в 90-е, де були постійні вибухи, стрілянина, це мені не подобається.

- До чого це призведе?

- Історія має властивість повторюватися. Десь вже дуже схоже було і воно повторюється. Ми не зробили належні висновки, ось і отримуємо наслідки.

- Як просувається розслідування вбивств на Майдані?

- Тут у мене взагалі хороших слів немає. Навіть якщо не заглиблюватися в проблеми розслідування, там їх дуже багато, де ж покарані за 4 роки? У прямому ефірі на камери телебачення існують десятки тисяч фото і відео, експерти іноземних держав викладають фото і відео, де показують того, хто стріляв. Ви вважаєте, що це нормально? Ми йдемо такими шляхами до Європи. Якщо ми не покараємо винних у розстрілі, то ця ж історія, я говорив, історія здатна повторюватися, тому ми ще раз отримаємо кров.

- Розслідування затримується свідомо?

- Ви розумієте, що в провладних кабінетах залишилися ті ж люди, які були при розстрілі Майдану. Які тоді не те, щоб підтримали... Але з мовчазної згоди більшості це робилося. Які голосували за ці кабальні закони 16 січня, які судили майданівців, які закривали очі на те, що тут бандити отримували зброю, так звані "тітушки", розстрілювали майданівців. Вони залишилися в кабінетах, вони не покарані.

- Ви вважаєте, що розслідування ні до чого не призведе?

- Це факт, ми це бачимо, якщо вже пройшло 4 роки. Але це не означає, що повинно пройти 20-30 років, щоб посадили злочинців. Більшість злочинців втекли, у нас залишилися одиниці, садити нікого буде. За давністю років або будуть виправдані, або вже від віку помруть. У нас заявляв колишній прокурор Ярема (екс-генпрокурор 2014-2015 рр. Віталій Ярема, - ред.), що у нас пропали зразки відстріляних гільз, журнали видачі зброї в НДЕКЦ. Ціла величезна структура мала зразки відстріляних гільз, гільзотека, за це когось посадили? Це була одна дрібниця, а їх маса, за це когось посадили? Великі обсяги потрібні були для розслідування? ... Але у нас судді, які судили автомайданівців, зараз пройшли до Верховного Суду, вони пройшли до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що у нас змінилося?

- Ви відчуваєте допомогу влади вашій родині, з огляду на те, що ваш син загинув під час розстрілів активістів Євромайдану?

- Я ніколи не чекав допомоги від влади, я її не просив, і вона мені не потрібна. Я не хочу ні від кого залежати. Влада допоможе на копійку, а спитає на мільйон. Засоби, які були виплачені в якості компенсації за сина, я від них відмовився і перерахував мамі нашого хлопчика. Воно мені не потрібно, мені сина ніхто не поверне ніякими засобами.

Як повідомляв "Обозреватель", президент України Петро Порошенко оцінив проекти меморіалу Героїв Небесної Сотні .