За крок від Томосу: які небезпеки чекають на Україну і що далі
Україна отримала автокефалію, наступні кроки - створення єдиної помісної православної церкви та отримання Томосу. У разі успіху, на території країни може з'явитися величезна за своїми масштабами й історією громада, яка об'єднує мільйони українців. Правда, по-справжньому історичне рішення потрібно ще ухвалити, а з цим, як кажуть, "не все так просто".
У чому небезпеки України перед Томосом і що чекає нас далі - розбирався OBOZREVATEL.
Майбутнє в руках українців
11 жовтня Синод Вселенського патріархату ухвалив важливе рішення - продовжити надання Україні автокефалії. Крім того, були зняті анафеми (відлучення від церкви) з предстоятелів Української православної церкви Київського патріархату Філарета й Української автокефальної православної церкви митрополита Макарія.
Цим рішенням Константинополь дав можливість українському православ'ю самостійно почати процес створення єдиної церкви. Зараз у країні є три православні церкви: УПЦ КП, УПЦ МП і УАПЦ (Українська автокефальна). Перед врученням Томосу, Синод Вселенського патріархату повинен юридично бачити перед собою єдину організацію.
Читайте: Фальстарт єдиної церкви: що не так із ''сенсацією'' щодо Томосу для України
Саме тому і не було ухвалено рішення про передачу Томосу 11 жовтня. Згідно з процедурами, релігійні діячі повинні скликати окремий Собор в Україні, який і ухвалить рішення. Раніше таку позицію обговорювали як релігієзнавці, так і президент України Петро Порошенко.
"Ми сьогодні отримали автокефалію і після Собору Предстоятель Української Помісної Православної Церкви отримає Томос. Українська влада гарантує дотримання релігійної свободи для вірян усіх конфесій", - сказав він одразу після оголошення рішення про автокефалію.
За найоптимістичнішими прогнозами, такий Собор збереться вже до кінця листопада. У рамках зборів представники трьох церков повинні ухвалити рішення і щодо обрання Предстоятеля. Відомо, що до Собору вже готові представники всіх єпархій УПЦ КП, від 12 до 20 єпархій УПЦ МП (реальні цифри поки не відомі), а також понад 10 єпархій УАПЦ.
Читайте: Православ'я розколеться? Україна готується до фінальної битви за Томос, а РПЦ - в розпачі
"Після того, як буде ухвалено рішення про Томос, ми зберемо Архієрейський собор із тих архієреїв, які звернулися до Вселенського Патріарха. Це все представники Київського патріархату, 12 архієреїв Автокефальної церкви і близько 10 - Московського патріархату. Вони і зафіксують, ухвалять рішення про об'єднання церков", - раніше заявляв в інтерв'ю OBOZREVATEL Патріарх УПЦ КП Філарет.
Як говорить OBOZREVATEL джерело в Адміністрації президента, реальна дата створення єдиної помісної церкви в Україні - кінець 2018 року. З урахуванням всіх юридичних і дипломатичних церковних нюансів, країна може вийти на Томос уже в найближчі місяці.
Як розділять майно
Єдиної позиції щодо майбутнього храмів, розподілу громад - поки немає. Справа в тому, що нинішній закон України чітко не прописує як і що має бути розподілено серед громад. Ясність у процес спробував внести народний депутат від "Народного фронту" Віктор Єленський в своєму проекті закону 4128.
У цій редакції держава повинна визнати право релігійної громади на зміну підданства в разі, якщо таке рішення було ухвалено на зборах більшістю з присутніх. По суті, на зборах парафіяни простою більшістю можуть вирішити, переходять вони під крило єдиної помісної церкви чи ні. Правда, як, де, коли і скільки осіб повинні прийти на таке засідання - все ж незрозуміло.
Дивіться відео на тему
З огляду на те, що храми і приміщення - власність громади, то вони також разом із прихожанами переходять під управління тієї чи іншої церкви.
Трохи іншу позицію висловив Патріарх УПЦ КП Філарет. Він вважає, що бар'єр повинен бути в такому випадку вищим.
"У тих випадках, якщо громада розділиться і дві третини буде за Російську церкву, то цей храм перейде до РПЦ. Якщо ж проголосують за перехід в Українську церкву, то храм належатиме УПЦ.
Та частина, яка залишиться, матиме право на реєстрацію нового статуту як РПЦ, побудувати храм або придбати - це вже її право. Що стосується храмів, які знаходяться у власності держави, то буде діяти такий же принцип: якщо дві третини будуть за Українську церкву, то майно переходить до УПЦ і навпаки", - заявив Філарет.
Яким буде формат - залежить від рішення трьох церков. Коли буде досягнуто консенсусу, у справу вступить Верховна Рада України. За словами співрозмовника в АП, Верховна Рада може піти на радикальні кроки - ухвалити одну з варіацій проекту закону, який би чітко визнавав православну церкву. Формулювання ходять різні, аж до позначення "церкви-агресора".
"На двох українців - три гетьмани". Причому тут Москва?
Одна з основних завдань нинішніх трьох церков - не полаятись і прийти до обопільного рішення. Справа в тому, що об'єднання православ'я питання складне і делікатне.
По-перше, важливим залишається питання - хто стане главою нової церкви. Одна з найсильніших і просунутих кандидатур - нинішній глава УПЦ КП Філарет. За його позицію ратують насамперед представники КП. У цій ситуації все залежить від кількості архієреїв, які будуть брати участь у Соборі, а також попередніх домовленостей.
Читайте: Руки розв'язані: коли в Україні з'явиться єдина церква і які проблеми загрожують
Раніше про необхідність "домовлятися" заявив Предстоятель Української автокефальної православної церкви митрополит Макарій.
"Ніхто не кличе мене, самі ухвалюють рішення і все. Рішення ухвалюють, але треба було натомість щось дати", - прокоментував Макарій передачу Андріївської церкви Константинополю.
Дивіться відео на тему
Саме на важливості діалогу між релігійними діячами наголошує співрозмовник OBOZREVATEL в Адміністрації президента.
У цьому контексті активізувалися представники РПЦ і Росії. Так, Російська православна церква почала справжній розрив із Константинополем. Справа дійшла до заборони на причащення у Храмі Господньому. Крім того, парафіянам РПЦ заборонено молитися на Афоні. Україна також може стати полем для релігійних маніпуляцій. СБУ й правоохоронці вже готуються до провокацій як із боку ультрарадикалів, так і з боку співробітників спецслужб Росії. В АП запевняють, що з ними проводиться робота, а УПЦ в свою чергу веде діалог з єпархіями для підготовки єдиної позиції перед об'єднанням.